Персі Біші Шеллі

Пе́рсі Бі́ші Ше́ллі (англ. Percy Bysshe Shelley; 4 серпня 1792 — 8 липня 1822) — англійський поет епохи романтизму.

Персі Біші Шеллі
англ. Percy Bysshe Shelley
Портрет, датований 1819 роком
Народився	4 серпня 1792(1792-08-04) Філд-Плейс, Британська імперія
Помер	8 липня 1822(1822-07-08) (29 років) Середземне море ·утоплення[1]
Поховання	Римський протестантський цвинтар[2]
Громадянство	Британська імперія
Національність	англієць
Місце проживання	Elan Valleyd
Діяльність	поет, письменник
Alma mater	Університетський коледж[1] і Ітонський коледж[1]
Знання мов	англійська[3][4]
Мова творів	англійська
Напрямок	романтизм, драматизм
Жанр	поезія
Magnum opus	Озимандія (сонет), Love's Philosophyd, The Cloudd і Prometheus Unboundd
Батько	Timothy Shelleyd[5]
Мати	Elizabeth Pilfordd[6][5]
Брати, сестри	Helen Shelleyd[1], Margaret Shelleyd[1], John Shelleyd[5] і Elizabeth Shelleyd
У шлюбі з	Мері Шеллі[5][7] і Harriet Westbrookd[5]
Діти	Ianthe Eliza Shelleyd[6][5], Charles Bysshe Shelleyd[6][5], William Shelleyd[6][5], Percy Florence Shelleyd[6][5], Clara Everina Shelleyd[5] і Clara Shelleyd[5]
Автограф
Персі Біші Шеллі у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах
Роботи у  Вікіджерелах

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шеллі.

Біографія

Персі Біші Шеллі народився 1792 у Філд-Плейс в аристокра­тичній родині, його дід був членом парламенту, а бать­ко — власником великого маєтку. У 12 років вступив до елітного Ітонського коледжу. 1810 року вступив до Оксфордського університету, звідки був виключений 1811 року за написання памфлету «Необхідність атеїзму». Після виключення з університету жив у Лондоні. 1812 року вирушив до Ірландії, де брав участь у визвольному русі ірландців. 1813 року вийшла друком його перша поема «Королева Маб».

1818 року Шеллі назавжди залишив Англію й оселився в Італії, де й загинув у морі 1822 року. Похований на протестанському цвинтарі в Римі поряд з могилою Джона Кітса.

Другою дружиною поета була Мері Шеллі, письменниця, відома романом «Франкенштейн, або Сучасний Прометей». Після смерті свого чоловіка вона опікувалася виданням його творів.

Твори

Поеми й вірші

• До місяця,
• Еллада,
• Звернення до англійців,
• Каяття,
• Ода західному вітрові,
• Озімандія,
• Питання,
• Прекрасної музики прагне душа…,
• Рядки,
• Світові мандрівники* Королева Маб 1813);
• Аластор, або Дух самотності (1815, вперше опублікований 1816 року);
• Лаон і Цитна (Повстання ісламу, 1817);
• «Ода Західному вітру» (1819, вперше опублікована 1820 року);
• «Атласька чаклунка» (1820);
• «Гімн Аполлону» (1820, вперше опублікований 1824 року);
• «Жайворону» (1820);
• «Адонаїс» (1821);
• «Епіпсихідіон» (1821);
• «Торжество життя» (1822, не закінчена);

Драми

• «Ченчі» (1819, вперше опублікована 1820 року);
• «Звільнений Прометей» (1819, вперше опублікована 1820 року);
• «Еллада» (1821);

Сатири

• «Маскарад Анархії» (1819);
• «Пітер Белл Третій» (1820);
• «Цар Едіп, або Тиран-товстоніг» 1820);

Романи

• «Застроцці» 1810);
• «Сент-Ірвін» (1811);

Трактати та есе

• «Необхідність атеїзму» (1811);
• «Захист поезії» («На захист поезії», 1822, вперше опубліковано 1840 року).

Українські переклади

Український переклад поезії Персі Шеллі здійснив Павло Грабовський, яка опублікована у збірці «Доля» в 1897 році. 1987 році в рамках серії «Перлини світової лірики» О. Мокровольський переклав поезії Персі Шеллі.