Петер Андреас Ганзен

Петер Андреас Ганзен (нім. Peter Andreas Hansen; 8 грудня 1795 — 28 березня 1874) — дансько-німецький астроном і геодезист.

Петер Андреас Ганзен
нім. Peter Andreas Hansen
Народився	8 грудня 1795(1795-12-08)[1][2][…]  Тендер, Південна Данія, Данія[1]
Помер	28 березня 1874(1874-03-28)[1][2][…] (78 років)  Гота, Саксен-Кобург-Готське герцогство[3]
Поховання	main cemetery Gothad[4]
Країна	Шлезвізьке герцогство
Діяльність	математик, астроном, геодезист, науковець, радник, годинникар
Alma mater	Єнський університет[5]
Галузь	астрономія, астрономічна обсерваторія[6], астрометрія[6], математика[6], годинник[6] і хронометріяd[6]
Науковий керівник	Генріх Християн Шумахерd[5]
Аспіранти, докторанти	Hugo Gyldénd[5]
Членство	Лондонське королівське товариство Леопольдина Шведська королівська академія наук Петербурзька академія наук Національна академія дей-Лінчей Американська академія мистецтв і наук Саксонська академія наук Національна академія наук Італії Геттінгенська академія наук
Діти	Marie Hansen-Taylord Wilhelm Hansend Emma Wagnerd
Нагороди	іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (4 червня 1835) Член Американської академії мистецтв і наук
Петер Андреас Ганзен у Вікісховищі

Родився в Тондерні (Шлезвіг). У 1825—1874 — директор обсерваторії в Зебергу (поблизу Готи). У 1857 побудував в Готі нову обсерваторію, в якій встановив інструменти, виготовлені за власними ескізами.

Основні наукові роботи відносяться до вивчення руху небесних тіл. Уточнив теорію руху Місяця (у 1838, 1862—1864), теорії збудженого руху великих і малих планет і комет, теорію сонячних затемнень. Склав в 1857 таблиці рухи Місяця великої точності — розбіжності між табличними значеннями і даними спостережень за сто років (1750—1850) не перевищували 2". Ці таблиці аж до XX ст. лежали в основі всіх астрономічних щорічників. Спільно з данським астрономом X. Олуфсеном розробив в 1854 таблиці руху Сонця. Уточнив значення сонячного паралакса (8,92"). Удосконалив теорію геліометра, екваторіала і пасажного інструменту. Автор робіт з геодезії (зокрема його ім'я носить Задача Ганзена) і теорії ймовірності.

У 1846 році він був обраний членом Королівського саксонського товариства наук, в 1865 році — членом Берлінської академії наук. Іноземний член-кореспондент Санкт-Петербурзької академії наук (1833).