Петраускас Сергій Сігітасович

Сергі́й Сігі́тасович Петра́ускас (18 грудня 1977(19771218) року, Ічня, Чернігівська область — 22 лютого 2021 року, м. Авдіївка, Донецька область) — старший солдат 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Сергій Петраускас
Старший солдат
Загальна інформація
Народження	18 грудня 1977(1977-12-18)  Ічня, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР
Смерть	22 лютого 2021(2021-02-22) (43 роки)  Авдіївка, Покровський район, Донецька область, Україна  (вогнепальне поранення)
Поховання	Ічня
Псевдо	Ящур
Військова служба
Роки служби	2014—2021
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Механізовані війська
Формування	1 ОТБр  72 ОМБр
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Луганський аеропорт Бої за Авдіївку Бої на Світлодарській дузі
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Петраускас.

Із життєпису

Батько — литовець, мати — з Ростова-на-Дону. У 1994 році закінчив середню школу № 1 ім. Степана Васильченка в Ічні. Строкову службу проходив у Національній гвардії, в містах Харків, Чугуїв, Дніпропетровськ, Павлоград. Після завершення служби працював автоелектриком в Ічнянському АТП, згодом — у Києві: 4 роки пожежником та столяром на будові. Був учасником двох Майданів: Помаранчевої революції та Революції гідності, член Всеукраїнського об'єднання «Майдан».

У березні 2014 року мобілізований, служив у 2-му взводі 6-ї роти 2-го батальйону 1-ї окремої танкової бригади. Навчання проходив під Миргородом.

Учасник Антитерористичної операції на сході України та Операції об'єднаних сил на території Луганської та Донецької областей з 2014 року, учасник боїв за Луганський аеропорт, Авдіївку, на Світлодарській дузі. У цій же бригаді, спочатку сапером, пізніше розвідником, служив і молодший брат Олександр, який пішов воювати добровольцем.

Після фронту Сергій служив за контрактом у Ічнянському райвійськкоматі, в жовтні 2020 року уклав контракт із 72-ю окремою бригадою.

Загинув 22 лютого 2021 року поблизу шахти «Бутівка» під час ворожого обстрілу позицій Збройних сил.

Похований 25 лютого, на міському цвинтарі Ічні, поруч з батьком. Залишилися мати, дружина, дві доньки та син.

Нагороди

• Указом Президента України № 149/2021 від 7 квітня 2021 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[1].

Вшанування пам'яті

• У місті Ічня вулицю Трудову перейменували на вулицю Сергія Петраускаса^[2].

Див. також

• 72-га окрема механізована бригада (Україна)
• Втрати 72-ї окремої механізованої бригади
• Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (з січня 2021 року)