Петрашевський Олександр Сигизмундович

Олександр Сигизмундович Петрашевський (нар. 12 липня 1938, Дніпропетровськ, УРСР — пом. 7 липня 2006, Москва, Росія) — радянський футболіст, захисник та російський футбольний функціонер.

Олександр Петрашевський
Особисті дані
Повне ім'я	Олександр Сигизмундович Петрашевський
Народження	12 липня 1938(1938-07-12)
	Дніпропетровськ, УРСР
Смерть	7 липня 2006(2006-07-07) (67 років)
	Москва, Росія
Поховання	Алєксєєвський цвинтар
Громадянство	СРСР  Росія
Позиція	захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1956—1957 «Металург» (Дн.) 33 (0) 1958 «Динамо» (Тб) 0 (0) 1958 «Хімік» (Дніпродз.) 4 (0) 1959—1961 «Металург»/«Дніпро» (Дніпроп.) 44 (6) 1961—1962 «Шахтар» (Г) ? (2+) 1963—1964 «Шинник» 15 (0) 1964 «Дніпро» (Дніпроп.) 23 (0)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.

Клубна кар'єра

Олександр Петрашевський народився 12 липня 1938 року в Дніпропетровську. Кар'єру футболіста розпочав 1956 року в місцевому «Металурзі». Саме під такою назвою на той час виступало дніпропетровське «Дніпро». Кольори дніпропетровського клубу захищав до 1957 року, за цей час у першій лізі СРСР зіграв 33 матчі, а в кубку СРСР — 2 поєдинки. У 1958 році перейшов до тбіліського «Динамо» (Тб), але через надзвичайно високу конкуренцію в грузинському клубі не зіграв жодного офіційного поєдинку за головну команду. Натомість захищав кольори динамівців у першості дублерів, в якій зіграв 8 поєдинків. Того ж року перейшов до складу дніпродзержинського «Хіміка», який виступав у першій лізі чемпіонату СРСР. У складі дніпродзержинців зіграв у 4-ох матчах радянського чемпіонату.

У 1959 році повернувся до складу дніпропетровського «Металурга», кольори якого захищав до 1961 року. У складі дніпропетровського клубу в чемпіонаті зіграв 44 матчі та відзначився 6-ма голами, ще 1 поєдинок провів у кубку СРСР. У 1961 році перейшов до горлівського «Шахтаря», кольори якого захищав до 1962 року. З 1963 по 1964 роки виступав у ярославльському «Шиннику». В 1963 року зіграв 15 матчів у першій лізі чемпіонату СРСР. Олександр допоміг «Шиннику» вийти до вищої ліги чемпіонату СРСР. У 1964 році в вищій лізі не зіграв жодного поєдинку. Того ж року повернувся до «Дніпра», в складі якого в першій лізі чемпіонату СРСР зіграв 23 матчі. По завершенні сезону завершив кар'єру футболіста.

Кар'єра тренера

У 1965 році закінчив Дніпропетровський державний інститут фізкультури. З 1966 по 1970 рік працював начальником команди «Дніпро» (Дніпропетровськ), з 1971 по 1973 рік — асистент Лобановського у «Дніпрі», а з 1974 по 1976 рік — тренер київського «Динамо»^[1]. З 1975 по 1976 тренер збірної СРСР. У 1976 році разом з Олександром Петрашевским олімпійська збірна СРСР виграла бронзові медалі на Олімпіаді в Монералі. У 1977—1978 роках був начальником команди в мінському «Динамо». З 1979 по 1980 працював старшим тренером дніпропетровського «Дніпра». З 1981 по 1983 роки тренував московське «Динамо», а з 1984 по 1985 роки — тренував юнацьку команду цього клубу. З 1986 по 1989 роки був тренером московського «Локомотива»^[2]. У 1990 році — начальник команди «Зеніт» (Ленінград). З 1991 по 2002 роки — незалежний фахівець-консультант по селекційній роботі. З листопада 2002 по листопад 2005 років — спортивний директор московського «Динамо»^[3].

Помер 7 липня 2006 року^[4]. Похований на Олексієвському цвинтарі Москви.