Петроострів

Петроо́стрів (колишні назви — хутір Дави́дівка, Третя рота) — село в Україні, у Новомиргородській міській громаді Новоукраїнського району Кіровоградської області.

село Петроострів
Країна	Україна
Область	Кіровоградська область
Район	Новоукраїнський район
Тер. громада	Новомиргородська міська громада
Код КАТОТТГ	UA35060130350022786
Облікова картка	Облікова картка
Основні дані
Засноване	до 1745 р.
Колишня назва	Давидівка
Населення	734
Поштовий індекс	26015
Телефонний код	+380 5256
Географічні дані
Географічні координати	48°42′ пн. ш. 31°18′ сх. д.H G O
Середня висота над рівнем моря	142 м
Водойми	р. Велика Вись, оз. Солоне
Місцева влада
Карта
Петроострів
Петроострів
Мапа
Петроострів у Вікісховищі

Колишній центр Петроострівської сільської ради.

Населення становить 734 особи.

Географія

Петроострів на військово-топографічній карті 1869 року

Село розташоване в західній частині району на кордоні з Черкаською областю. Петроострів лежить в долині річки Велика Вись, на її лівому березі. В межах села в неглибокій улоговині знаходиться Солоне озеро.

Археологія

Поблизу Петроострова, за 500 м від лівого берега річки Велика Вись, на мису, утвореному вигином балки, знаходиться поселення Трипільської культури етапу СІ, відкрите новомиргородським археологом Петром Івановичем Озеровим та обстежене О. В. Цвек у 1987 році. Площа поселення — близько 30-40 га. Тут виявлено кераміку з розписом та антропоморфну пластику.^[1]

Історія

Перша церква у селі Петроострові, Преображенська, була побудована в 1745 році. Це була дерев'яна однопрестольна будівля без фундаменту. Першим священиком був Григорій Єремеєв.^[2]

У 1752 році в Давидівці проживало 56 сімей.

Станом на 1772 рік, у Петроострівському шанці існувала дерев'яна однопрестольна Преображенська церква, священиком якої з 1772 року був Григорій Федоров. Церква підпорядковувалась Новомиргородському духовному Правлінню.^[3]

Протягом 1752–1764 років тут розташовувалась Третя рота новосербського кінного Гусарського полку. Інші назви села: Петроострове, Петро-острів, Петроострівський шанець.

1859 року у селі південних поселенців Єлисаветградського повіту Херсонської губернії, мешкало 1732 особи (865 чоловічої статі та 868 — жіночої), налічувалось 328 дворових господарств, існували православна церква^[4].

Станом на 1886 рік у колишньому власницькому селі Надлацької волості мешкало 2309 осіб, налічувалось 492 дворових господарства, існувала православна церква й школа^[5].

За даними 1894 року у селі Якимівської волості мешкало 2830 осіб (1412 чоловічої статі та 1418 — жіночої), налічувалось 511 дворових господарств, існували православна церква, земська школа на 132 учні (100 хлопчиків і 32 дівчинки), 8 лавок, шинок^[6].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3151 особи (1548 чоловічої статі та 1603 — жіночої), з яких 2956 — православної віри^[7].

27 січня 1920 року через Петроострів під час Зимового походу проходила Київська збірна дивізія Армії УНР, очолювана Юрієм Тютюнником, а слідом за ним Кінний полк Чорних Запорожців Армії УНР, який 30 — 31 січня зупинився там на короткий перепочинок^[8].

Населення Петроострова в 50-х роках ХХ століття становило близько 5 тисяч чоловік, у школі навчалось 550 учнів (найбільше у Хмелівському районі). На той час у селі діяла МТС — одна з найуспішніших в Україні, що обслуговувала 9 колгоспів. Окрасою її центральної садиби був парк, нині занедбаний.^{[джерело?]}

Населення

Динаміка населення

1859	1886	1894	1897	1950	2001
1732	2309	2830	3151	5000	734
	▲	▲	▲	▲	▼

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 986 осіб, з яких 440 чоловіків та 546 жінок.^[9]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 733 особи.^[10]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:^[11]

Мова	Відсоток
українська	95,10 %
російська	3,27 %
молдовська	0,95 %
білоруська	0,41 %
вірменська	0,14 %

Інфраструктура

В селі знаходиться ЗОШ I—III ступенів, лікарняна амбулаторія загальної практики сімейної медицини, будинок культури, бібліотека, відділення зв'язку та 6 магазинів.

Вулиці

У Петроострові налічується 14 вулиць:^[12]

• Гагаріна вул.
• Сонячна вул. (Жовтнева)
• Дубівська вул. (Кірова)
• Центральна вул. (Леніна)
• Мічуріна вул.
• Молодіжна вул.
• Набережна вул.
• Перемоги вул.
• Пушкіна вул.
• Бессарабська вул. (Радянська)
• Левбальська вул. (Суворова)
• Чкалова вул.
• Шевченка вул.
• Бузкова вул. (Щорса)

Спорт

В селі Петроострів існує однойменна футбольна команда «Петроострів» яка була створена в середині 2000-х років зусилями молоді села. На даний момент ФК «Петроострів» бере участь в чемпіонаті Новомиргородського району з футболу. В 2014 році ФК «Петроострів» став чемпіоном Новомиргородського району з футболу не програвши жодного матчу, і лише раз зігравши в нічию з ФК «Легіон» з міста Новомиргорода.

Також в Петроострові народилася Ковпан Валентина Іванівна заслужений майстер спорту СРСР (1976). Виступала за львівську команду товариства «Буревісник». Чемпіонка світу 1973 і 1975 рр. у командних змаганнях із стрільби з лука. Чемпіонка Європи (1978) в особистих і командних змаганнях. Срібний призер першості світу 1973 і 1975 рр. в особистих змаганнях та срібний призер літніх Олімпійських ігор 1976 року в особистих змаганнях.

Релігія

Перша церква в селі була збудована близько 1745–1749 років на честь Преображення Господнього. В цей період священиками тут були: Григорій Єремеєв (1745), Михайло Степанов (1746–1748), Захарій Іванов (1748–1754) та вікарій Іоан Захарієв (1748–1754). В 1754 році частину церковного майна перенесли до слободи Вись.^[13]

Нині петроострівська Преображенська церква^[14] розташована у пристосованому приміщенні.

Відомі люди

• Камінський Василь Якович — історик, архівіст. Учень О. Оглоблина.
• Ковпан Валентина Іванівна — лучниця, заслужений майстер спорту СРСР (1976).
• Кузьмінський Анатолій Іванович — доктор педагогічних наук, професор.
• Поповкін Євген Юхимович — український письменник.

Див. також

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Кіровоградська область)