Петро Ломбардський

Петро Ломбардський, або Петро Новарський, Петро Ломбард, Ломбард, Ломбардець (лат. Petrus Lombardus; бл. 1095/1100, Лумеллоньйо побл. Новари — 20 липня 1160, Париж) — католицький богослов і філософ-схоласт XII століття. Прізвисько Петра — Магістр сентенцій (лат. Magister sententiarum) за назвою його найвідомішого твору.

Петро Ломбардський
лат. Petrus Lombardus
Народився	не раніше 1090 і не пізніше 1100  Новара, П'ємонт, Італія
Помер	не раніше 21 липня 1160 і не пізніше 22 липня 1160  Париж, Французьке королівство[1]
Країна	Французьке королівство[2][2]
Діяльність	католицький священник, богослов, професор, католицький єпископ
Галузь	філософія
Alma mater	Паризький університет, School of Reimsd і Болонський університет
Вчителі	Lutolph of Novarad, Бернард Клервоський[3], Гійом із Шампо і Alberichd
Відомі учні	Вільгельм Тірський і Adam of Balshamd
Знання мов	середньовічна латина, давньофранцузька і medieval Italiand
Magnum opus	Сентенції і Super epistolam ad Gallatasd
Конфесія	католицтво
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народився Петро коло Новари в П'ємонті. У 1159 році був призначений єпископом паризьким. Вчився в Болоньї, Реймсі і Парижі. Петро Абеляр був причиною того, що Ломбардець залишився жити в Парижі і став достатньо відомим магістром паризьких шкіл.