Пйотр Опалінський

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Опалінський.

Пйотр Опалінський (пол. Piotr Opaliński; 1586 — 17 січня 1624) — польський політичний і військовий діяч, урядник Речі Посполитої.

Пйотр Опалінський
Piotr Opaliński
Народився	1586(1586)
Помер	17 січня 1624
Поховання	родинний гробівець у костелі бернардинців у Серакуві
Громадянство	Річ Посполита
Національність	поляк
Діяльність	урядник, політичний діяч
Суспільний стан	магнат
Посада	познанський воєвода
Термін	1622—1624 роки
Попередник	Ян Остроруг
Наступник	Станіслав Пшиємський
Рід	Опалінські
Батько	Ян Опалінський Старший
Мати	Барбара Остроруг
Брати, сестри	Ян Опалінський (воєвода)
У шлюбі з	Софія Костка
Діти	2 сини і 4 доньки

Життєпис

Народився в 1586 році. Походив з польського магнатського роду Опалінських. Другий син Яна Опалінського, каштеляна в Рогозьно, й Барбари Остроруг. Після смерті батька в 1598 році успадкував замок Серакув.

Навчався в Познаньській єзуїтській колегії; пізніше в Інгольштадському і з 1604 року — Падуанському університетах. Відвідав Рим, а в 1605 році повернувся на батьківщину.

У 1606 році був обраний послом на сейм. 1607 року оженився з представницею знатного роду Косток. У 1611 році отримав у володіння Сремське староство. Він був одним з делегатів, які в 1613 році були відправлені сеймом до коронних військ, що утворили конфедерацію в Любліні. 1614 року отримав Победзіське староство. У 1616 році увійшов до складу польсько-литовського посольства, відправленого до Московського царства. 1617 року призначається королівським дворянином і секретарем. Того ж року на чолі власної роти брав участь у військовому поході польського королевича Владислава Вази з метою отримання Московського трону. Взимку 1617—1618 року брав участь у військових діях, зокрема в облозі Москви.

У 1620 році призначений познанським каштеляном. У 1621 році командував полком під час Хотинській війни. У 1622 році став познанським воєводаю. У 1624 році на земському Средзькому сеймику вимагав прийняття змін для більш справедливого розподілу податків.

Збільшив свої володіння, йому належало три міста — Серакув, Бнін і Черніїв, а також 50 сіл.

Помер у 1624 році, похований у бернардинському костелі в Серакуві, де його надгробок виготовив Себастьян Залу. У 1995 році його саркофаг перенесли до Серакувського замку.

Родина

Дружина — Софія, донька Кшиштофа Костки. Діти:

• Кшиштоф (бл. 1609—1655), воєвода познанський
• Лукаш (бл. 1612—1662), маршалок надвірний коронний
• Зофія Людвіка (пом. 1657), дружина: Станіслава Конецпольського, гетьмана великого коронного; 2) Самуеля Кароля Корецького, ропчицького старости
• Анна Беата (пом. 1648), дружина: 1) Станіслава Пшиємського, маршалка надвірного коронного; 2) Якуба Роздражевського, воєводи іновроцлавського
• Франциска, черниця бенедиктинського монастиря в Познані.

Джерела

• Antoni Gąsiorowski, Jerzy Topolski [red.]: Wielkopolski Słownik Biograficzny. Warszawa-Poznań: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1981, s. 532. ISBN 83-01-02722-3.
• Jerzy Antoni Kostka, Kostkowie herbu Dąbrowa. Wyd. Z.P. POLIMER Koszalin 2010, s. 82, 256, 298, 299 i 300