Кшиштоф Опалінський

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Опалінський.

Кшиштоф Опалінський (пол. Krzysztof Opaliński; 1609 або 21 січня 1611, Серакув^{[джерело?]} — 6 грудня 1655, Влошаковиці) — польський шляхтич, поет, урядник Королівства Польського, один з ватажків магнатської опозиції проти Владислава IV і Яна II Казимира Ваз. Представник роду Опалінських гербу Лодзя.

Кшиштоф Опалінський
Krzysztof Opaliński
Кшиштоф Опалінський, невідомий художник XIX століття
Народився	1609(1609) Серакув, М'єндзиходський повіт, Великопольське воєводство, Польща або Познань, Великопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита
Помер	7 грудня 1655(1655-12-07) Влошаковиці
Поховання	родинний гробівець у крипті в костелі домініканів у Серакуві
Громадянство	Річ Посполита
Національність	поляк
Діяльність	поет, урядник, політичний діяч
Відомий завдяки	поет, один з очільників магнатської опозиції проти Владислава IV і Яна II Казимира Ваз
Alma mater	Любранська академія,
Знання мов	польська[1]
Суспільний стан	шляхтич
Посада	посол Сейму Речі Посполитої[d], Позанські воєводи, учасник виборів короля Польщіd, депутат[d], Q66200923?, староста мендзилензькийd і Q66201243?
Рід	Опалінські
Батько	Пйотр Опалінський
Мати	Зофія Костка
Брати, сестри	Лукаш Опалінський
У шлюбі з	Тереса Констація Чарнковські
Діти	Пйотр Адам, Анна, Елеонора, Марія, Ян Кароль, Анна Марія, Зофія Кристина, Тереса Констанція
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народився 1609 року (за іншими даними, 21 січня 1611, Серакув^{[джерело?]}). Син познанського воєводи Пйотра Опалінського та його дружини Зофії Костки. Походив з стародавнього Лодзинського роду.

Вчився разом зі своїм братом Лукашем (1612–1666) з 1620–1625 у Любранській академії в Познані. Восени 1626 року з братом Лукашем під опікою гувернера Павела Ролінського виїхав на студії за кордон, з 3 грудня 1626 більше двох років навчався в Левенському універистеті. 7 березня 1629 року разом із братом записалися до Орлеанського університету. Подорожував по Італії та Німеччини.

Після проведеного 1633 року поділу спадку батька став посідачем 23 маєтностей із центром у с. Влошаковиці (пол. Włoszakowice). Очолював Коронний трибунал 1641 року, був його послом 1636-го. Був неодноразово послом на сеймах.

Посади (уряди): познанський воєвода (призначений у квітні 1637).^[2]

Під час шведського «потопу» уряд наказав Богуславові Лещинському захищати території Польщі. Проте в липні 1655 він через хворобу не зміг це зробити і обов'язок захищати впав на Кшиштофа Опалінського. 24 липня разом з 14000 чоловік армія Кшиштофа зустрілася зі шведами під Уйсьцем (1655). Незважаючи на гарну стратегічному оборону района, Анджей Грудзінський дав наказ відступати. Паніка, яка з'явилася в польському таборі змусила К. Опалінського, А. Ґрудзінського та інших менш впливових магнатів підписати 25 липня 1655 року капітуляцію. Підписаний документ давав повну владу над провінціями Познань і Каліш.

Кшиштоф Опалінський направдоподібніше помер уночі з 6 на 7 грудня 1655 року в с. Влошаковиці у віці 44 років. Був похований у родинному гробівці у крипті в костелі домініканів у Серакуві.

Творчість

Під пером Опалінського Польща того часу представляється вкрай зіпсованою країною, осередком нелюдських злочинів. Автор застерігає шляхту, що таке поводження з селянами повинно викликати селянські бунти, погрожуючи загибеллю всій державі.

Родина

Одружився 18 травня (28 травня у Чарнкуві взяли шлюб^[2]) 1634 року на Тересі Констації Чарнковській. У них було восьмеро дітей:

• Пйотр Адам (1636–1682), одружився з Ганною Сенютянкою, а потім з Вікторією Тшебуховською,
• Анна (1636—1637),
• Елеонора (1638–1641),
• Марія (1640–1641),
• Ян Кароль (10 січня 1642 — 26 березня 1695), одружився з Анною Зофією Чарнковською (1660—1701),
• Анна Марія (1643–1644),
• Зофія Кристина (1643–1699), дружина Адама Конажевського, підляського воєводи Вацлава Лещинського, новокорчинського старости Станіслава Опалінського,
• Тереса Констанція — дружина Олександра Христофора Сенюти, київського воєводи Немирича Степана (друга, шлюб бл. 1680-81^[3]),
• Людовіка Марія (1648–1676), дружина Петра Опалінського.