Печенга (смт)

Пе́ченга (у 1920–1944 Петсамо, фін. Petsamo) — селище міського типу в Печензькому районі Мурманської області. Входить в однойменне міське поселення. Лежить на річці Печенга, за 100 км на північний захід від Мурманська, неподалік від Печензької губи Баренцового моря.

Коротка інформація місто Печенга, рос. Печенга ...

Населення селища — 2910 осіб (2010 рік). На відміну від району, офіційних символів у селища немає.

Рання історія

У районі Печенга жили саами.

У Росії Печенга стала відома після того, як в 1532 — 1533 роках, з благословення Новгородського архієпископа Макарія, преподобний Трифон Печензький побудував православний храм і заснував на річці Печензі монастир в ім'я Святої Трійці, для навернення місцевих жителів у православну віру. Через півстоліття, у 1589 році шведи зруйнували монастир. Потім, за указом царя Федора Іоанновича, монастир перенесли за річку Колу «проти острогу на острові». А на місці зруйнованого монастиря побудували церкву імені преподобного Трифона, страны северныя просветителя, Печенгского чудотворца, а над могилою святого — храм Стрітення Господнього. 1764 у монастир був закритий, в 1885 у відновлений «для протидії пропаганді католиків, лютеран та розкольників і для поширення православ'я серед лопарів».

Селище входило спершу до складу Архангелогородської губернії, а пізніше — Архангельського краю (губернії).

Під час першої світової війни порт Ліїнахамарі неподалік мав велике значення для економіки Фінляндського князівства та Росії через німецьку загрозу на Балтійському морі.

У складі Фінляндії

За підписаним в 1920 році Тартуським мирним договором, по завершенні першої радянсько-фінської війни (1918—1920) район навколо Печенги відходив до Фінляндії. В 1921 році у районі були знайдені родовища нікелю, у 1934 оцінені в п'ять мільйонів тонн. У 1935 році почався видобуток нікелю французькими і канадськими компаніями. Це мало важливе значення для економіки Фінляндії.

У 1931 закінчено будівництво дороги між Печенгою і містом Соданкюля, розпочате в 1916. Це привернуло в район Печенги туристів, оскільки тут був єдиний на той час фінський порт на Баренцовому морі, до якого можна було добратися на автомобілі.

Радянсько-фінська війна 1939—1940

Під час радянсько-фінської війни 1939—1940 СРСР зайняв район Печенги, проте після закінчення війни повернув його Фінляндії, за винятком західної частини півострова Рибачого. Згідно з деякими точкам зору, це було зроблено через можливі ускладнення з урядами країн, які вели видобувну діяльність в районі (концесію на рудник мав англо-канадський нікелевий трест); за іншою версією, у результаті війни СРСР придбав лише невеликі території, в основному необхідні для захисту від вторгнення.

Друга світова війна

Починаючи з 1941, Печенга використовувалася німецькими військами та їх фінськими союзниками для атак на Мурманськ. Внаслідок Петсамо-Кіркенеської операції (1944) Печенгу зайняла Червона армія, а потім, на підставі угоди про перемир'я, 19 вересня 1944 року селище увійшло до складу Мурманської області РРФСР.

Повоєнна та сучасна Печенга

Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 27 листопада 1945 Печенга була віднесена до категорії робочих селищ.

Після війни видобуток корисних копалин в районі розширили, що негативно позначилося на довкіллі. Безпосередньо селище Печенга за радянських часів розвивалося навколо військових частин і переважно управлялося військовиками.

У 1990—2000-ні роки Печенга і прилеглі селища, де є військові частини, прийшли в занепад. У них існують проблеми з забезпеченням комунальними послугами.

Владу в селищі нещодавно передано цивільним структурам, проте велика частина житла і побутових об'єктів досі належить військовим.

Печенга (смт)

Історія

Рання історія

У складі Фінляндії

Радянсько-фінська війна 1939—1940

Друга світова війна

Повоєнна та сучасна Печенга

Уродженці

Населення

Чисельність населення

Транспорт і промисловість

Інші установи

Див. також

Посилання

Wikiwand - on