Печенізьке поле (ландшафтний парк)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Печенізьке поле.

Печені́зьке По́ле — регіональний ландшафтний парк в Україні. Об'єкт природно-заповідного фонду Харківської області.

Печенізьке Поле

На березі Печенізького водосховища
49°57′23″ пн. ш. 37°03′06″ сх. д.
Країна	Україна
Розташування	Харківська область, Печенізький район, неподалік від сіл Артемівка і Мартове
Площа	4 997,6 га
Засновано	1999 р.
Керуюча організація	Еко-Агрофірма «Фауна»
Печенізьке поле (ландшафтний парк) (Харківська область)
Печенізьке поле у Вікісховищі

Розташований на території Печенізького району Харківської області, на північ від села Артемівка і на схід від села Мартове^[1][1][2][3].

Площа 4 997,6 га. Утворений в 1999 році. Перебуває у віданні Еко-Агрофірми «Фауна».

Географія

Опис

Типова для регіону балочна система, врізана в підвищене плато, на межі степової і лісостепової зон^[1][2]. Рельєф території парку здебільшого хвилястий^[2].

Територія ландшафтного парку охоплює нижню частину балки річки Гнилиця, яка простяглася зі сходу на захід і впадає в Печенізьке водосховище (Сіверський Дінець)^[1]. Від осі цієї балки межа парку віддаляється максимум на 2,7 км^[2]. Вздовж балки територія парку має довжину 8 км^[2]. Днище балки широке (до 250 м) і заболочене, є тимчасовим водотоком (нерідко називають річкою)^[2]. Гнилушка має дуже пологі схили, в її балці є невеликі греблі, утворені після перегородження русла річки^[2].

У південній частині парку розташована балка Сулимів Яр, завдовжки близько 3,5 км^[1]. Сулимів Яр, на відміну від Гнилиці, характеризується крутішими і часто прямовисними схилами^[2].

Найхарактернішим для даного району є терасний лесово-степовий тип місцевості, проте трапляється і надзаплавно-піщано-боровий тип^[2].

Згідно з фізико-географічним районуванням України (1968 року), ця територія належить до Донецько-Дінської північно-степової провінції степової зони і до Старобільської степової області південних відрогів Середньоруської височини, південно-західна частина якої, де і розташована територія парку, виділяється в Донецько-Оскольську підобласть, що займає переважно межиріччя Сіверського Дінця і Осколу^[2].

Території ПЗФ у складі РЛП

Нерідко, оголошенню національного парку або заповідника передує створення одного або кількох об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення. В результаті, великий РЛП фактично поглинає раніше створені ПЗФ. Проте їхній статус зазвичай зберігають.

До складу території регіонального ландшафтного парку «Печенізьке поле» входять такі об'єкти ПЗФ України:

• Заказник місцевого значення «Печенізький», ландшафтний.

Природоохоронні зобов'язання

За охорону парку відповідають^[1]:

• Еко-агрофірма «Фауна» — 349, га.
• ТОВ Агрофірма «Мартова» — 1232,9 га.
• СТОВ «Артемівка» — 1508,4 га.
• ПСП «Лаванда» — 499,5 га.
• Чугуєво-Бабчанський ДЛГ — 110,0 га.
• Фермерські господарства — 718,88 га.
• Водогосподарське підприємство «Харківкомунпромвід» — 150,0 га.
• Інші землекористувачі — 11,0 га.
• Артемівська сільрада — 99,2 га.
• Мартівська сільрада — 317,9 га.

Біосфера

Рослинний світ

На території парку представлені степові, лугові, болотні і деревно-чагарникові комплекси фауни з низкою рідкісних видів^[1].

Тваринний світ

Сиворакша

Серед наземних хребетних у парку «Печенізькому полі» трапляються^[1]:

• 6 видів, занесених до Європейської Червоної книги: деркач, орлан-білохвіст, сліпак звичайний, перегузня звичайна, річкова видра, вовк.
• 18 — до Червоної книги України: степовий тхір, горностай, борсук європейський, річкова видра, тушкан великий, мишівка південна, сірий журавель, ходулочник, стрепет, великий підорлик, орел-карлик, польовий лунь, орлан-білохвіст, огар, рожевий шпак, сірий сорокопуд, степова гадюка, мідянка звичайна.
• 14 — до переліку регіонально рідкісних тварин Харківської області: байбак, бугай, бугайчик, велика біла чапля, руда чапля, білий лелека, сіра куріпка, чорний шуліка, лунь лучний, боривітер степовий, сова болотяна, рибалочка, сиворакша, європейська болотна черепаха.

Центр з розведення рідкісних і зникомих видів птахів

Самець дрохви в шлюбному вбранні

На території «Печенізького Поля» створено Центр з розведення рідкісних і зникомих видів птахів, занесених до Європейської Червоної книги і Червоної книги України, серед яких: дрохва, огар, казарка червоновола , журавель степовий і т. д.^[1] На базі Центру здійснюється міжрегіональна науково-практична програма «Збереження степу та відновлення східноєвропейської популяції дрохви»^[1].