Пеєрові бляшки

Пеє́рові (або пейєрові) бляшки́ — невеликі лімфатичні вузлики, поодиноко розсіяні в стінці та по всій довжині тонкої кишки, крім дванадцятипалої, в яких проходять антиген-залежну спеціалізацію B-лімфоцити.

Пеєрові бляшки
Переріз через тонку кишку, видно пеєрову бляшку; світлова мікроскопія, забарвлення еозином-гематоксиліном
Деталі
Система	імунна
Ідентифікатори
Латина	noduli lymphoidei aggregati
MeSH	D010581
TA98	A05.6.01.014 і A05.7.02.009
TA2	2960 і 2978
TH	H3.04.03.0.00020
FMA	15054
Анатомічна термінологія [редагувати у Вікіданих]

Вперше описані італійським хірургом та анатомом Марко Ауреліо Северіно^[en] 1645 року.^[1] Названі на честь швейцарського анатома Йоганна Пеєра^[en], який детально описав їх 1673 року. У людини налічується 100—200 бляшок, у миші — 6-12.^[2] Кількість пеєрових бляшок у людини зростає до 15-25 років, а надалі знижується.^[1]

Пеєрові бляшки є одним з основних місць перебування B-лімфоцитів.^[3] Вони містять гермінативні центри, де відбувається соматичний гіпермутагенез у генах імуноглобулінів та селекція B-лімфоцитів.^[2]

Через пеєрові бляшки та солітарні фолікули тонкої кишки всередину людського організму людини проникають збудники черевного тифу та паратифів.