Пипін Олександр Миколайович

Пипін Олександр Миколайович (рос. Пыпин Александр Николаевич; 25 березня (6 квітня) 1833(18330406), Саратов — 26 листопада (9 грудня) 1904, Санкт-Петербург) — російський учений, літературознавець (історія літератури), етнограф, академік Петербурзької АН (1898), дійсний статський радник^[4], почесний член НТШ (з 1903).

Пипін Олександр Миколайович
Народився	6 (18) квітня 1833[1][2]  Саратов, Російська імперія[1][3]
Помер	9 (22) грудня 1904[1][2] (71 рік)  Санкт-Петербург, Російська імперія[1][3]
Поховання	Новодівочий цвинтар (Санкт-Петербург)
Країна	Російська імперія
Діяльність	історик літератури, журналіст, літературознавець, етнограф
Alma mater	Саратовська чоловіча гімназіяd Санкт-Петербурзький Імператорський університет
Галузь	історія
Заклад	Санкт-Петербурзький державний університет
Вчителі	Срезневський Ізмаїл Іванович
Членство	Петербурзька академія наук Російська академія наук Сербське вчене товариствоd Сербська академія наук і мистецтв Наукове товариство імені Шевченка
Діти	Q135719403?
Автограф
Пипін Олександр Миколайович у Вікісховищі

Світогляд Пипіна сформувався під впливом М. Г. Чернишевського (його двоюрідного брата), згодом він став дотримуватися помірно ліберальних, просвітницьких поглядів.

Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка^[5]. Поборник автономності української культури^[6].

Біографія

За походженням дворянин. Закінчив гімназію в Саратові, після неї рік навчався у Казанському університеті, згодом у Петербурзькому, який закінчив у 1853 році. Став займатися староруською літературою. У 1857 році написав «Литературный очерк истории и сказок русских». Це дало йому змогу здійснити подорож по Європі, а особливо по Слов'янщині. Тривалий час перебував у Празі, де зійшовся з видатними діячами чеського відродження і написав для «Часопису чеського музею» статтю «Письма о русской литературе».

У 1860 році повернувся до Петербурга, де став працювати на кафедрі російської літератури в університеті. У 1861 році видав «Ложные и отреченные книги русской старины» і в цьому ж році залишив університет. 1862 року за дорученням міністерства народної освіти виїхав у другу закордонну подорож.

З 1863 року разом з Чернишевським і Некрасовим став видавати відновлений місячник «Современник». 1866 року часопис був закритий і Пипін перейшов до «Вестника Европы», який видавав Стасюлевичем. У ньому він надрукував багато праць про давню і нову російську літературу.

Пипіну належить огляд слов'янських літератур. В ньому він розглянув історію української літератури у різних країнах (Україна російська, галицька і угорська). Його твори перекладалися німецькою, французькою і чеською мовами.

В роботах Олександра Пипіна з історії російської літератури і громадської думки вперше зустрічається термін «офіційна народність» (1872—1873)^[7].

Твори

Автор фундаментальних робіт:

• Історія російської літератури (4 вид., Т. 1-4, 1911—1913),
• Історія російської етнографії (т. 1-4, 1890—1892),
• Історія російської етнографії. Т. 3. Етнографія Малоруська (1891)
• Історія слов'янських літератур (2 вид., т. 1-2, 1879—1881, спільно з В. Д. Спасович).

Інші твори:

• Нарис літературної історії старовинних повістей і казок російських, СПБ, 1857;
• М. Є. Салтиков. Ідеалізм Салтикова. Журнальна діяльність. 1863—1864, СПБ, 1899;
• М. О. Некрасов, СПБ, 1905;
• Громадський рух в Росії при Олександрі I, 4 вид., СПБ, 1908;
• Бєлінський. Його життя і листування, 2 вид, Т. 1-2, СПБ, 1908;
• Характеристики літературних думок від 20-х до 50-х років, 4 вид., СПБ, 1909.

Статті в «Энциклопедическом словаре Брокгауза и Ефрона»^[8]

Перевидання:

• Пыпин, А. Н.. Масонство в России. XVIII и первая четверть XIX в. [Текст] / А. Н. Пыпин. — М. : Век, 1997. — 496 с. — ISBN 5-88987-035-1
• Пыпин, Александр Николаевич. Религиозные движения при Александре I [Текст] / А. Н. Пыпин ; (авт. предисл.) А. Н. Цамутали. — СПб. : Гуманитарное агентство «Академический Проект», 2000. — 477 с.: ил. — (Пушкинская библиотека). — ISBN 5-7331-0146-6
• Пыпин, Александр Николаевич. Общественное движение в России при Александре I [Текст] / А. Н. Пыпин. — СПб. : Гуманитарное агентство «Академический проект», 2001. — 557 с.: портр. — (Серия «Пушкинская библиотека» ; т.14.). — ISBN 5-7331-0145-8