Крилата бомба

Крила́та бо́мба (англ. glide bomb; також планеру́юча бомба, пла́не́рна бомба)^[a] — авіабомба, що планерує під час свого польоту. Порівняно зі звичайними бомбами, планерна завдяки підіймальній силі крил може долати значно більші відстані, тим самим роблячи їх застосування безпечнішим для літака-носія. Наприклад, комплект JDAM-ER, що перетворює бомбу на крилату, збільшує дальність запуску втричі, до 80 км, порівняно з базовим комплектом JDAM^[12].

Коротка інформація Крилата бомба, Епоха ...

Крилата бомба
GBU-39, американська планерна бомба
Епоха	Друга світова — дотепер
Належить до	керована авіаційна бомба

Крилата бомба у Вікісховищі

Часто крилаті бомби можуть мати ракетні прискорювачі для збільшення дальності польоту, однак від крилатих ракет їх відрізняє відсутність сталої тяги двигуна протягом польоту.

Як історичні, так і сучасні крилаті бомби переважно є керованими бомбами, часто високоточними.

Цей розділ потребує доповнення.

Третій Райх

Під час війни в Іспанії Люфтваффе зіштовхнулось із труднощами при враженні рухомих кораблів^[13]. Після цього, з 1938 року, німецький інженер Макс Крамер^[en] проводив досліди із встановлення радіокерування на некеровані авіабомби. Зрештою це призвело до створення першої керованої авіабомби Fritz X (попри те, що її називають крилатою бомбою, вона такою не була — бо не мала підіймальних поверхонь і летіла балістичною траєкторією^[14]) та крилатої бомби / протикорабельної ракети^[b] Henschel Hs 293^[15]^[16]^[17]^[14].

США

Під час візиту до Великої Британії в 1941, американський генерал Генрі Ернолд помітив, що навіть у щільно забудованих містах багато бомб не влучають в будівлі. Він припустив, що планеруюча бомба не зможе пролетіти повз вертикальну споруду та ініціював створення таких бомб. Першою такою стала GB-1^[en], що була вперше застосована 1944 року при бомбардуванні Кельна. Ця бомба мала боєголовку вагою 910 кг, скидалась із висоти 4500 м та мала дальність близько 32 км. При цьому відхилення складало до 1000—1500 м по дальності та 200—300 м по азимуту. Вона летіла на автопілоті, заснованому на гіроскопі, але також проводились досліди із різними системами наведення: контрастна^[en], теплова, напівактивна та активна радарна, радіокерування тощо, але вони не пішли до виробництва^[18]. Всього таких бомб було створено та використано тисячі, а після війни їх зняли з озброєння^[14]^[19].

Флот США розробляв власні протикорабельні керовані засоби ураження з 1941 року^[20]. Першою успішною розробкою стала крилата бомба ASM-N-2 Bat^[en]. Вона мала боєголовку вагою 450 кг, дальність польоту до 32 км та запускалась із висоти до 8 км. Bat була повністю автоматизованою системою з активним радіолокаційним наведенням, ставши першою у світі системою типу «вистрілив — забув». Перше застосування бомби відбулось у 1945 році, а знято її з озброєння було в 1953^[21]^[22].

Під час В'єтнамської війни США активно використовували крилаті бомби AGM-62 Walleye^[en] з телевізійним наведенням^[en].

Конвертація в планерні

На початку 2000-х США розробили комплект JDAM-ER на базі JDAM, що перетворює некеровану авіабомбу в керовану планерну. Дальність при цьому збільшується втричі — до 80 км. Аналогічний пристрій МПК в той час було розроблено і в Росії.

Під час російсько-української війни (з 2022) JDAM-ER та МПК активно застосовуються Україною та Росією відповідно.

Крилата бомба

Історія

Третій Райх

США

Конвертація в планерні

Перелік

Див. також

Примітки

Wikiwand - on