Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Плач (поезія трубадурів)
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Плач (окс. planh або plaing) — різновид персональної сірвенти в поезії трубадурів, писався з нагоди смерті близької людини за зразком середньовічної траурної пісні planctus[en], зазвичай латинською мовою. Відрізнявся від planctus тим, що мав виключно світський характер. Французький лінгвіст Альфред Женруа підрозділив плачі в поезії трубадурів на три різних типи: присвячені покровителям, членам родини і друзям або дамі поета.
Remove ads
Відомі твори
У плачі за провансальським сеньйором і трубадуром Блакацем, що був написаний трубадуром Сорделло в 1237 році, обігрується поширений середньовічний літературний мотив «з'їденого серця». Сорделло, перераховуючи імена європейських владик, які на його думку не мають належної доблесті, радить їм скуштувати серце благородного Блакаца і таким чином набратися сміливості. В «Плачі за Блакацем» Сорделло згадує найбільш злободенні політичні події, а серед монархів, яким пропонується серце сміливця, — Фрідріха II, Людовика IX, Генріха III, Фердинанда III та інших. Твір викликав широкий резонанс серед трубадурів. Трубадур Бертран д'Аламанон у своїй поетичній відповіді не погоджується з Сорделло: серце гідної людини не повинно дістатися боягузам, нехай краще його візьмуть прекрасні дами. А Пейре Бремон Ріс Новас йде далі і пропонує розділити не тільки серце, але і все тіло Блакаца. У Данте у ролі провідника його і Вергілія у «Чистилище», Сорделло представляє душі вельмож-«героїв» «Плачу за Блакацем». Ірландський поет В. Б. Єйтс у своєму вірші на смерть Чарлза Парнелла запозичує образ з «Плачу за Блакацем», пропонуючи серце знаменитого борця за гомрул ірландським політикам.
Remove ads
Хронологічна таблиця плачів
Сеньйор, покровитель трубадура
Інший трубадур
Дама
Друг
Remove ads
Література
- Песни трубадуров / Сост., перевод, комментарии А. Г. Наймана. Отв. редактор М. Л. Гаспаров. — М : Наука, 1979. — 260 с. — 30000 прим.
- Jeanroy, Alfred. La poésie lyrique des troubadours. Toulouse: Privat, 1934.
- A. Pillet, H. Carstens. Bibliographie der Troubadurs. Halle, 1933.
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads