Плодоріжка пірамідальна

Плодоріжка пірамідальна, зозулинець гостроверхий^[1] (Anacamptis pyramidalis) — рідкісна багаторічна трав'яниста рослина. Монотипний середземноморсько-західноазійський вид на півночі межі ареалу. Охоронний статус — II категорія. Належить до родини зозулинцеві (Orchidaceae).

Анакамптис пірамідальний
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Однодольні (Monocotyledon)
Порядок:	Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина:	Зозулинцеві (Orchidaceae)
Рід:	Плодоріжка (Anacamptis)
Вид:	Анакамптис пірамідальний (A. pyramidalis)
Біноміальна назва
Anacamptis pyramidalis (L.) Rich., 1817

Загальна характеристика

Багаторічна трав'яниста рослина заввишки до 65 см.

Бульби цілісні, майже кулясті.

Стебло з прямостоячими лінійними або вузьколанцетними листками.

Суцвіття колосоподібне, багатоквіткове, густе, пірамідальне або яйцеподібне.

Квітки невеликі, пурпурово-червоні або рожеві.

Цвіте у травні — червні. Розмножується насінням, у культурі — ризореституційним способом. Перший надземний листок розвивається на 5-му році життя, зацвітає на 7-8-му.

Посухо- і морозостійкий вид. Геліофіт і сціогеліофіт. Мезоксерофіт.

Поширення

Зростає на території України у західному лісостепі, Криму. Вид поширений також у Центральній i Атлантичній Європі, Середземномор'ї, Малій та Західній Азії.

Зростає у світлих лісах, на галявинах та узліссях. На території Тернопільської області трапляється тільки в Бережанському районі.

Чисельність

У Криму популяції виду розвинені і трапляються досить часто, в інших місцях поширення — нечисленні, представлені переважно поодинокими рослинами. Кількість популяцій поступово зменшується. Причини зміни чисельності — зривання квітів на букети, викопування цибулин як лікарської сировини, викошування луків.

Заходи охорони

Занесена до «Червоної книги України» (1996). Охороняється в Криму у природних заповідниках Мис Мартьян, Карадазькому та Ялтинському гірсько-лісовому, на території пам'ятки природи місцевого значення Канакя.

Також занесений до Червоних книг:^[2]

• Естонії (2008)
• Російської Федерації (2008)
• Кабардино-Балкарської Республіки (2000)
• Карачаєво-Черкеської Республіки (2013)
• Краснодарського краю (2007)
• Республіки Адигея (2012)
• Республіки Дагестан (2009)
• Республіки Північна Осетія-Аланія (1999)
• Ставропольського краю (2013)

Вирощується у Національному ботанічному саду імені Миколи Гришка НАН України (Київ).

Випробувано в культурі в ботанічних садах Ленінграда й Сухумі.