Побережченко Сергій Володимирович

Сергі́й Володи́мирович Побере́жченко (нар. 14 червня 1965, Первомайськ) — український волейболіст і тренер. Майстер спорту СРСР. Заслужений тренер України.

Сергій Побережченко Сергій Володимирович Побережченко
Загальна інформація
Національність	українець
Громадянство	Україна
Місце проживання	Харків
Народження	14 червня 1965(1965-06-14) (60 років) Первомайськ
Спорт
Країна	Україна
Вид спорту	волейбол
Клуб	«Локомотив» Харків
Нац. збірна	СРСР
Тренери	В. Д. Бомштейн Л. П. Ліхно
Завершення виступів	1997
Тренує	ВК «Полтавчанка»
Нагороди Медаль Медаль «За працю і звитягу» Заслужений тренер України Майстер спорту СРСР Волейбол Представник  СРСР Чемпіонат світу (молодіжний) Золото Італія 1985 команда Чемпіонат Європи (молодіжний) Золото Франція 1984 команда Представник  Україна Чемпіонат України Золото Україна 1994 команда Золото Україна 1996 команда
Побережченко Сергій Володимирович у Вікісховищі

Біографія

Сергій Володимирович Побережченко народився 14 червня 1965 року в місті Первомайську Миколаївської області в робочій сім'ї. Українець. Займатись волейболом почав у шкільні роки. В 1979 році під час чемпіонату області на Сергія звернув увагу тренер Володимир Бомштейн — хлопця запросили до м. Миколаєва. В 1980 році закінчив 8 класів спортінтернату в Миколаєві і переїхав до Харкова в школу Олімпійського резерву волейбольного клубу «Локомотив».

Закінчив Навчально-науковий інститут механотроніки і систем менеджменту ХНУСГ імені П. Василенка.

Був першим віце-президентом Харківської обласної федерації волейболу. У 2005—2007 роках — старший викладач кафедри фізичного виховання ХДЕУ.

Кар'єра гравця

Кар'єру гравця розпочав у харківському волейбольному клубі «Локомотив».

В 1982—1985 роках виступав у складі молодіжної збірної СРСР з волейболу (тренер — Володимир Кондра), був капітаном збірної. 1984 рік — перемога на молодіжному Чемпіонаті Європи у Франції. 1985 рік — перемога на молодіжному Чемпіонаті світу в Італії.

1986 рік — перемога на Спартакіаді народів СРСР.

У складі харківського «Локомотива» двічі (у 1994 та 1996 роках) ставав чемпіоном України.

У 1990 та 1995 роках грав за волейбольний клуб «Кралево» (Югославія). 1991 рік провів за французький волейбольний клуб.

1997 року закінчив ігрову кар'єру.

Кар'єра тренера

В 1997 році став третім тренером волейбольного клубу «Локомотив», згодом — другим тренером. Після смерті головного тренера команди Леоніда Ліхна в грудні 2002 року очолив команду.

Під його керівництвом харківський «Локомотив» у 2003 році втретє поспіль виграв Чемпіонат України, вдруге поспіль — Кубок України, став фіналістом Кубку Топ-команд Європейської конфедерації волейболу (ЄКВ). У 2004 році харківський «Локомотив» став учетверте поспіль чемпіоном України. У березні того ж року команда вперше за історію українського волейболу виграла європейський турнір — Кубок Топ-команд ЄКВ. У фіналі Кубку України «Локомотив» поступився землякам з ВСК «Юридична академія». Напередодні старту в Лізі чемпіонів Європи С. Побережченко раптово подав у відставку.

У сезоні 2004/05 років був тренером ВК «Динамо» (Москва). У 2005—2008 роках тренував студентські команди з волейболу при Харківському державному економічному університеті, де в той час викладав. У сезоні 2008/2009 років був головним тренером ВК «Автомобіліст» (Санкт-Петербург). Під його керівництвом команда перемогла в зоні Європи вищої ліги Б Чемпіонату Росії і завоювала путівку до вищої ліги А.

У сезоні 2009/2010 — головний тренер команди Української волейбольної Суперліги «Будівельник-Динамо-Буковина» з Чернівців: команда дійшла до півфіналу Кубка України, а також пробилася до фінальної четвірки першости України.

З 2010 року заслужений тренер України С. В. Побережченко був головним тренером волейбольної команди «Динамо-2» (Москва).

У сезоні 2020/21 керував чоловічим ВК «Решетилівка», який вивів до Суперліги України. Улітку 2021 року очолив ВК «Полтавчанка»^[1], у жовтні 2021 — покинув пост головного тренера^[2].

Нагороди і звання

• Майстер спорту СРСР
• Заслужений тренер України
• Медаль «За працю і звитягу»