Погорецький Василь Антонович

Василь Антонович Погорецький (нар. 22 листопада 1954^[1], с. Полівці, Тернопільська область) — український священник, прозаїк, поет, публіцист, науковець, релігійний і громадський діяч, краєзнавець. Член Національних спілок журналістів (2010)^[2], краєзнавців (2012), письменників (2015) України. Доктор теологічних і кандидат історичних наук.

Василь Антонович Погорецький
Народився	22 листопада 1954(1954-11-22) (70 років) с. Полівці, нині Білобожницька громада, Чортківський район, Тернопільська область, Україна
Громадянство	УРСР →  Україна
Національність	українець
Діяльність	літературознавець
Alma mater	Варшавський університет
Знання мов	українська
Членство	Національна спілка журналістів України
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Погорецький.

Життєпис

Василь Погорецький народився 22 листопада 1954 року в селі Полівцях, нині Білобожницької громади Чортківського району Тернопільської области України. Навчався в Полівецькій та Джуринській середніх школах.

Військову строкову службу проходив у Азербайджані.

Закінчив Санкт-Петербурзьку духовну семінарію (нині академія), Івано-Франківський Теологічно-Катехитичний Інститут (нині академія), Варшавський Інститут Теології Апостольства, Варшавський університет імені Кардинала Стефана Вишинського і докторантуру, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка й аспірантуру.

Працював викладачем суспільних дисциплін та віце-ректором Чортківської дяківсько-катехичної академії імені священномученика Григорія Хомишина.

Від 1 серпня 2010 — настоятель церкви Покрови Пресвятої Богородиці в м. Копичинцях^[3].

Доробок

Автор:

Наукових праць

• «Українська духовна культура і Петро Могила» (2009),
• «Філософія релігії Володимира Соловйова» (2010),
• «Історія філософії еклезіології» (2011),
• «Україна і Петро Могила: історично-філософсько-релігійна інтерпретація» (2015);

Прозових творів

• «На роздоріжжі» (2013),
• «Хрест на вістрі буття» (2014),
• «Синдром милосердя» (2015);

Поетичних збірок

• «Зболена Доля у Музі» (2011),
• «Розвидняється» (2012),
• «Сліди на дорозі до Неба» (2012),
• «Розкрилля Любові у часі» (2013),
• «На хвилях болю» (2014),
• «Пробудження» (2014),
• «Україна іде…» (2016)^[4],
• «Рахманне роздолля» (2017)^[5],
• «Небесна течія» (2022)^[6].

Книг

• «Україна крізь призму забобонів» (2024)^[7].

Нагороди

• лауреат премії журналу «Літературний Тернопіль» (2015),
• лауреат всеукраїнської літературної премії імені Степана Сапеляка (2017)^[8],
• лауреат літературної премії імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень» — за значну наукову і духовну діяльність, а також дослідження «Життя і творчість Григорія Сковороди крізь призму української духовної історії» (2017)^[9],
• лауреат всеукраїнської літературно-мистецької премії імені Братів Богдана та Левка Лепких — за книги «На роздоріжжі» (2013), «Україна іде...» (2016), «Рахманне роздолля» (2017) та публікації під рубрикою «Духовні обереги»в журналі «Літературний Тернопіль» (2017),
• лауреат Міжнародної літературно-мистецької премія імені Пантелеймона Куліша (2017),
• відзнака «Золоте перо Тернопілля» (2018),
• міжнародна патріотична медаль Івана Мазепи (2018)^[10],
• міжнародна літературно-мистецька премія «Світ Пограниччя» (2023)^[11].