Погорецький Володимир Антонович

Володи́мир Анто́нович Погоре́цький (нар. 30 березня 1967, с. Полівці, Тернопільська область) — український поет, прозаїк, громадський діяч. Член Національних спілок письменників (2008) та журналістів України (2009), головний редактор літературно-мистецького журналу «Золота Пектораль» (2007), директор однойменного видавництва (2017).

Володимир Антонович Погорецький
Народився	30 березня 1967(1967-03-30) (58 років) Полівці, Чортківський район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство	УРСР →  Україна
Національність	українець
Місце проживання	м. Чортків
Діяльність	поет, прозаїк, громадський діяч
Alma mater	Івано-Франківських медичний інститут
Членство	Національна спілка журналістів України і Національна спілка письменників України
Нагороди	Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Погорецький.

Життєпис

Володимир Погорецький народився 30 березня 1967 року в селі Полівцях, нині Білобожницької громади Чортківського району Тернопільської области України.

У 1985—1987 роках проходив військову службу в Афганістані.

Навчався в Івано-Франківських медичному (нині медична академія) і Теологічному інститутах. Живе й працює у Чорткові.

Засновник, видавець, головний редактор літературно-мистецького журналу «Золота Пектораль» (2007), упорядник літературного альманаху «Сонячне гроно».

Творчість

Книги:

• «Спалах сльози» (1994),
• «Великодні дзвони» (2003),
• «Афганський синдром» (2003),
• «До стіп Зарваницької Матері Божої» (2003),
• «На крилах молитви до Погонської Матері Божої» (2004),
• «Книга пам'яті. Афганістан» (1979—1989).
• «Тернопільська область» (2002, перевидана 2004),
• «Під крилом вечірньої зорі» (2006),
• «На призьбі літа» (2007),
• «Обпалені війною» (2009),
• «Шураві» (2010),
• Історико-краєзнавчий путівник «Чортківщина» (2007),
• «Золота пектораль. Чортків і околиці» (2015)^[1].

Відзнаки

• орден «За заслуги» III ст. (6 лютого 2009 року) —за вагомий особистий внесок у розвиток ветеранського руху, мужність і самовідданість, виявлені під час виконання військового обов'язку, вирішення питань соціального захисту та реабілітації ветеранів війни, патріотичне виховання молоді та з нагоди Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав і Дня захисника Вітчизни^[2]
• лауреат премії імені Дмитра Нитченка (2012 року) — за пропаганду українського друкованого слова;^[3]
• лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша (2013) — за створення та редагування літературно-мистецького журналу «Золота Пектораль»;
• Медаль «Почесна відзнака» — нагорода Національної спілки письменників України (2014 р.) — за особисті досягнення у літературній творчості, за вагомий внесок у відродження духовності та культури українського народу;
• лауреат всеукраїнської літературної премії імені Степана Сапеляка (2017) — за оборону й пропаганду українського слова^[4].
• відзнака «Золоте перо Тернопілля» (2023).