Погорілий Юрій Вікторович

Ю́рій Ві́кторович Погорі́лий (нар. 2 березня 1976, м. Мерефа, Харківська область, Українська РСР, СРСР — пом. 8 серпня 2022, Україна) — український військовий льотчик, полковник Повітряних сил Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Юрій Погорілий Юрій Вікторович Погорілий
Полковник
Загальна інформація
Народження	2 березня 1976(1976-03-02) м. Мерефа, Харківська область, УРСР
Смерть	8 серпня 2022(2022-08-08) (46 років) Харків
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Повітряні сили
Війни / битви	Російсько-українська війна
Командування
2015—2018  114 БрТА, командир ?—2015  299 БрТА, підполковник
Нагороди та відзнаки
Медаль «За військову службу Україні» Медаль «Захиснику України» (Міністерство оборони України)

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Погорілий.

Життєпис

Народився 2 березня 1976 року в м. Мерефі на Харківщині.

В 1993 році закінчив мереф'янську школу № 1^[1].

З 1993 по 1997 рік навчався у Харківському інституті льотчиків.

Станом на 2011 рік — підполковник, військову службу проходив у 299 бригаді тактичної авіації ПвК «Південь».

Мешкав і працював у м. Івано-Франківську^[2]. З 2015 по 2018 рік очолював 114 бригаду тактичної авіації^[3].

З 2018 по 2022 рік керував відділом підготовки військових частин авіації у Командуванні Повітряних Сил м. Вінниця.

8 серпня 2022 року загинув в небі Вінничини.

Похований 15 серпня 2022 року на Алеї слави у с. Чукалівці на Івано-Франківщині^[4].

Залишилися дружина та дві доньки.

Нагороди

• орден Богдана Хмельницького II ступеня (6 липня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі^[5];
• орден Богдана Хмельницького III ступеня (31 жовтня 2014) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни^[6];
• медаль «За військову службу Україні» (15 квітня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі^[7];
• медаль «Захиснику Вітчизни» (17 серпня 2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі^[8].

Вшанування пам'яті