Подкопаєва Лілія Олександрівна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Подкопаєва.

Лі́лія Олекса́ндрівна Подкопа́єва (нар. 15 серпня 1978, Донецьк, Україна) — українська спортсменка (спортивна гімнастика). Заслужена майстриня спорту України (1994). Суддя міжнародної категорії.

Лілія Олександрівна Подкопаєва
Загальна інформація
Національність	українка
Громадянство	Україна
Місце проживання	США
Народження	15 серпня 1978(1978-08-15) (47 років) Донецьк, Українська РСР,  СРСР
Зріст	155 см[1][2][…]
Вага	42 кг[3]
Alma mater	Донецьке вище училище олімпійського резерву імені Сергія Бубки
Вебсторінка	podkopayeva.com
Спорт
Країна	Україна
Вид спорту	спортивна гімнастика
Нагороди Орден «За заслуги» ІІ ступеня Почесна відзнака Президента України Хрест «За мужність» Орден княгині Ольги ІІІ ступеня Почесна грамота Кабінету Міністрів України Спортивна гімнастика Представник  Україна Олімпійські ігри Золото Атланта 1996 Абсолютна першість Золото Атланта 1996 Вільні вправи Срібло Атланта 1996 Колода Чемпіонат світу Золото Сабае 1995 Абсолютний залік Золото Сабае 1995 Опорний стрибок Срібло Брисбен 1994 Колода Срібло Сабае 1995 Колода Срібло Сабае 1995 Різновисокі бруси Чемпіонат Європи Золото Стокгольм 1994 Вільні вправи Золото Бірмінгем 1996 Абсолютна першість Золото Бірмінгем 1996 Різновисокі бруси Золото Бірмінгем 1996 Колода Срібло Стокгольм 1994 Колода Бронза Стокгольм 1994 Команда Бронза Стокгольм 1994 Опорний стрибок Бронза Бірмінгем 1996 Команда Бронза Бірмінгем 1996 Опорний стрибок Ігри доброї волі Золото Санкт-Петербург 1994 Змішана команда Золото Санкт-Петербург 1994 Опорний стрибок Бронза Санкт-Петербург 1994 Команда Бронза Санкт-Петербург 1994 Вільні вправи Кубок Європи Золото Рим 1995 Колода Золото Рим 1995 Різновисокі бруси Срібло Брюссель 1993 Опорний стрибок Срібло Рим 1995 Опорний стрибок Бронза Брюссель 1993 Колода Бронза Брюссель 1995 Вільні вправи
Подкопаєва Лілія Олександрівна у Вікісховищі

Володарка Кубка Європи (1995); має 45 золотих, 21 срібних та 14 бронзових медалей. Абсолютна чемпіонка світу зі спортивної гімнастики (1995), чемпіонка Європи (1996), Олімпійська чемпіонка Ігор в Атланті (1996).

Біографічні дані

Народилася 15 серпня 1978 року в Донецьку. Спортивною гімнастикою почала займатися завдяки своїй бабусі з п'яти років.^[4]

У 1993 році виграла звання чемпіонки України і вперше взяла участь у чемпіонаті світу.

На чемпіонаті світу 1994 року зайняла шосте місце у багатоборстві і завоювала срібну медаль у вправах на колоді.

На чемпіонаті світу 1995 року стала абсолютною чемпіонкою, завоювала золоту медаль в опорному стрибку і срібні на брусах і на колоді.

На початку 1996 року Лілія отримала на тренуванні важку травму — зламала два ребра після падіння з колоди.^[4] Однак вже в травні виступила на чемпіонаті Європи, завоювавши золоті медалі в багатоборстві, на брусах і вільних вправах, а також бронзові медалі в опорному стрибку і командному заліку.

На Олімпійських іграх 1996 року вона стала чемпіонкою в абсолютній першості і вільних вправах, а також завоювала срібну медаль на колоді. Лілія Подкопаєва стала єдиною гімнасткою — абсолютною олімпійською чемпіонкою, яка не завоювала медаль в команді, оскільки збірна України зайняла п'яте місце.

Після Олімпіади Лілія планувала продовжувати виступи і у 1997 році на першому командному чемпіонаті Європи з гімнастики у складі збірної України завоювала бронзову медаль. Але травми змусили її завершити кар'єру.

Освіта

• У 2001 році закінчила Національний університет фізичного виховання та спорту України, тренер-викладач.
• У 2002 році вступила до Донецької державної академії управління.

Сім'я

Була одружена з донецьким бізнесменом Тимофієм Нагорним. Має трьох дітей. У липні 2006-го Ліля і Тимофій усиновили 8-місячного донецького сироту Вадика. Наприкінці того ж року у подружньої пари народилася дочка Кароліна. Хресна мама дівчинки — співачка Ані Лорак.

Прийомний син Вадим Нагорний (народився 27 листопада 2005). Його усиновили 13 липня, а забрали з інтернату 31 липня 2006 (він знявся в кліпі Аліни Гросу).

Громадська діяльність

Після закінчення спортивної кар'єри Л.Подкопаєва розгорнула в США власний бізнес з виробництва спортивного одягу, взялася за створення в Донецькій області мережі гімнастичних шкіл. Стала засновницею і головою Міжнародного благодійного фонду «Здоров'я поколінь». Організувала спортивний фестиваль «Золота Лілія», який в 2007 році в Києві пройшов вже в сьомий раз.

У 2005 році Подкопаєва стала послом доброї волі ООН з ВІЛ/СНІДу в Україні. Вона також є послом Ради Європи з питань спорту, толерантності та чесної гри.

У 2014 році профінансувала реставрацію будинку офіцерів у м. Дубно для розміщення у ньому Дубенської ДЮСШ.

У 2022 році різко засудила російську агресію та разом з іншими зірками українського шоубізнесу звернулася з закликом зупинити війну^[5]. Для підтримки особливо вразливих верств населення України Лілія перезапустила в США Міжнародний благодійний фонд «Здоров'я поколінь» — «Health of Generations».

Телебачення

• 2006 року перемогла на українській версії проєкту «Танці з зірками». У парі з Сергієм Костецьким у вересні 2008 року представила Україну на Танцювальному Євробаченні 2008, де вони зайняли 3 місце.

• У червні 2011 року поблизу Севастополя почалися зйомки спортивно-розважального шоу «Я — герой!», в якому ведучими стали: Лілія Подкопаєва, Сергій Притула та Олександр Педан. Шоу показали восени на Новому каналі.

Здобутки

Абсолютна чемпіонка світу (1995, Японія, Сабає), Європи (1996, Велика Британія, Бірмінгем).

Володарка Кубка Європи (1995).

У 1996 р. на XXVI Олімпійських іграх в Атланті посіла перше місце в абсолютній першості, перше місце у вільних вправах, друге місце на колоді.

Виступала за товариство «Динамо».

Володарка 45 золотих, 21 срібної та 14 бронзових медалей.

Організатор турніру «Золота лілія».

Переможниця другого сезону українського шоу «Танці з зірками» разом з хореографом Сергієм Костецьким

Нагороди

• Почесна відзнака Президента України (21 грудня 1995) — за видатні досягнення, вагомий особистий внесок в утвердження авторитету України у світовому спортивному співтоваристві^[6]
• Відзнака Президента України — хрест «За мужність» (7 серпня 1996) — за видатні спортивні перемоги на XXVI літніх Олімпійських іграх в Атланті, особистий внесок у піднесення авторитету і престижу України в світі^[7]
• Орден «За заслуги» II ст. (29 листопада 2002) — за значний особистий внесок у розвиток фізичної культури і спорту в Україні, досягнення найвищих спортивних результатів на Олімпійських іграх^[8]
• Орден княгині Ольги III ст. (16 січня 2009) — за вагомий особистий внесок у справу консолідації українського суспільства, розбудову демократичної, соціальної і правової держави та з нагоди Дня Соборності України^[9]
• Почесна грамота Кабінету Міністрів України (13 серпня 2003)^[10]
• Орден Святого Станіслава^[11].
• Лауреат Всеукраїнської премії «Жінка ІІІ тисячоліття» в номінації «Рейтинг» (2012) та Наставник проєкту «Я зможу».

Переконання

До школи, в котрій будуть навчатись її діти, в олімпійської чемпіонки були дві вимоги — близькість до дому та українська мова навчання.

Школа тільки українською мовою. Я вважаю, що тільки одна єдина державна мова має бути українська[12]