Подольський Валентин Маркович

Валенти́н Ма́ркович Подо́льський (нар. 3 лютого 1931, Темрюк — 24 лютого 2006, Львів) — український скульптор.

Валентин Маркович Подольський
Народився	3 лютого 1931(1931-02-03) Темрюк
Помер	24 лютого 2006(2006-02-24) (75 років) Львів
Навчання	Львівська національна академія мистецтв
Працював у містах	Львів

Біографія

Навчався у Ворошиловградському художньому училищі, де був зокрема учнем В. Мухіна.^[1] У 1953—1959 роках закінчив Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва. Серед викладачів з фаху був Іван Якунін. 1969 року вступив до КПРС. Від 1975 року викладав в Інституті декоративного і прикладного мистецтва.^[2] Від 1984 року — доцент. Член Спілки художників УРСР.^[3] 1979 року отримав звання Заслуженого діяча мистецтв УРСР. Від 1957 року брав участь в обласних і республіканських виставках, від 1967 — у всесоюзних.^[4] Мешкав у Львові на вулиці Гончарова (нинішня Кубійовича).^[5] Майстерня розміщувалась у Стрийському парку.^[6]

Помер у Львові, похований на 27 полі Сихівського цвинтаря.

Роботи

• Пам'ятник Віті Коробкову у Феодосії (1959, бронза, мармур, архітектор В. Купріянов).Памятники истории и культуры Украинской ССР. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 303. (рос.)
• Бронзовий барельєф із портретним зображенням Миколи Кузнецова на могилі, що на Пагорбі Слави у Львові (після 1960, архітектор Михайло Федик).^[7]
• Пам'ятник Миколі Кузнецову у Львові (1962, співавтори скульптори Василь Власов, С. Рукавишніков, архітектори Володимир Дорошенко^[8], Михайло Каневський^[9]).
• «Ленін-гімназист» (1963, пісковик, 67×57×40, Національний музей).^[10]
• Портрет скульптора Івана Якуніна (1963).^[11]
• Пам'ятник загиблим односельчанам у селі Миколаїв Радехівського району (1966).^[12]
• «19-й рік» (1966^[1], за іншими даними 1966^[5]).
• Пам'ятник Володимирові Леніну у Самборі на колишній вулиці Переяславській, тепер Шухевича (1966, співавтори скульптор Валентин Борисенко, архітектор Анатолій Консулов).^[13]
• Портрет архітектора С. Смурікова (1967).^[11]
• Пам'ятник «100 років надвірнянської нафти» у Надвірній (1967, співавтор Валентин Усов).^[5]
• В. І. Ленін (1967, кована мідь, 90×70×60).^[14]
• «Електрокарниця» (1967, мідь).^[2]
• Пам'ятник борцям за возз'єднання у Трускавці (1969, співавтор Валентин Борисенко).^[15]
• Пам'ятник Леніну в селі Миколаїв Радехівського району (1969).^[12]
• Пам'ятник Герою Радянського Союзу Г. Ф. Геврику у Дрогобичі (1970, співавтор Валентин Борисенко).^[16]
• Пам'ятник Володимиру Леніну в Ясенові (1970, співавтор Валентин Борисенко).^[17]
• Пам'ятник Паші Савельєвій у Луцьку (1972, співавтори Валентин Борисенко, Йосип Садовський, архітектор В. Семененко).^[18]
• Пам'ятник «Слава праці» в селі Оглядів (1972, співавтор Валентин Борисенко).^[12]
• Пам'ятник радянським солдатам у Золочеві Львівської області (1974, співавтори скульптор Валентин Борисенко, архітектор Анатолій Консулов).^[19]
• Пам'ятник Івану Федорову у сквері на вулиці Підвальній у Львові (1977, співавтори скульптор Валентин Борисенко, архітектор Анатолій Консулов).^[20]
• Пам'ятник учасникам Хотинського повстання 1919 року (1977, співавтори скульптор Валентин Борисенко, архітектор Анатолій Консулов).^[21]
• «Клятва» (1968, кована мідь, 88×200×72).^[22] Згадується також як «Присяга».^[1]
• «Заклик» (1969, кована мідь, 120×150×100, Художній фонд УРСР^[23], за іншими даними 160×145×70^[24]).
• Пам'ятник розстріляним у Дрогобичі (1974, співавтори скульптор Валентин Борисенко, архітектор Є. Хомик).^[25]
• Пам'ятник землякам, загиблим у Другій світовій війні в селі Красностав Волинської області (1975).^[26]
• Пам'ятник Володимиру Леніну в Бориславі (1976, співавтори скульптор Валентин Борисенко, архітектор Є. Клецко^[27]; є також версія про 1977 рік^[9]).
• Портрет Г. І. Петровського (не пізніше 1978, тонований гіпс, 110×72×75).^[28]
• Пам'ятник Володимиру Леніну в Мукачевому (1978, співавтор Валентин Борисенко).^[2]
• «Назавжди!», композиція зображує селянина, який закріплює прапор (1979, кована мідь, 250×200×85).^[29]
• Пам'ятник Володимиру Леніну в Кіцмані (кін. 1970-х, співавтор Валентин Борисенко).^[6]
• Пам'ятник Володимиру Леніну в селі Павлів Львівської області (1981, співавтор Валентин Борисенко).^[12]
• Проект пам'ятника Данилові Галицькому у Львові. Здобув призове місце на конкурсі 1982 року.^[1]
• «В. І. Ленін» (1985, тонований гіпс, 112×150×110).^[30]
• Пам'ятник Клименту Ворошилову в Буську (1980, архітектор Анатолій Консулов).^[17]
• Статуя Володимира Леніна в київському філіалі Центрального музею імені Леніна (не пізніше 1983, мармур, висота понад 5 м). Відзнчена Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР.^[6]
• «Герой соціалістичної праці М. Савчин» (1986).^[31]
• «Господарка ферми» (1986).^[32]
• «І. Франко» (1986, тонований гіпс, 78×37×32).^[33]
• Пам'ятник В. Ковалю на Сихівському цвинтарі у Львові. 1985—1986 роки, співавтор архітектор Василь Каменщик.^[34]
• Монумент «1941—1945 рр.» у Хмільнику Вінницької області (1988).
• Пам'ятник Олександрові Пушкіну в Заболотцях Бродівського району (1988, архітектор Олександр Матвіїв).^[35]
• Пам'ятник Тарасові Шевченку в селі Перлівці Івано-Франківської області (1990).
• Пам'ятник Тарасові Шевченку і Маркіяну Шашкевичу у смт Новий Яричів під назвою «Єдність», (1992, Скульптор Йосип Буковинський).^[36]
• Пам'ятник Данилові Галицькому в Галичі (1998—1999, співавтори скульптор Олександр Пилєв, архітектор Олег Чамара).^[37]
• Ряд пам'ятників на Личаківському цвинтарі у Львові. Зокрема рельєф на надгробку генерала І. Совєтнікова (1958, арх. Генріх Швецький-Вінецький), надгробок генерала-полковника Василя Бісярина (пом. 1969, поле № 1, арх. Мирон Вендзилович), ветеранів комуністичних організацій Львівщини А. Шмигельського (пом. 1973, поле № 1а), І. Куриловича (1982, поле № 1, арх. Йосип Буковинський), Б. Дудикевича (пом. 1972, поле № 1а, арх. Ярослав Новаківський) М. Павлика (пом. 1977). На полі № 7 знаходиться пам'ятник чотирьом загиблим 1974 року в автокатастрофі студентам: В. Голоду, Р. Розенбергу, В. Іщенку та С. Ткаченкові.^[38]
• Пам'ятник радянським солдатам у селі Озерна Тернопільської області (архітектор Валентин Агарков).^[39]
• «Сиваш».^[1]
• Портрет скульптора Валентина Усова.^[1]
• Портрет слюсаря М. Грабовського.^[1]