Подригун Олександр Володимирович

Подригун Олександр Володимирович (нар. 23 січня 1972, с. Залужжя, Білогірський район, Хмельницька область, УРСР — пом. 23 лютого 2014, м. Київ, Україна) — учасник Євромайдану. Один із Небесної сотні. Герой України.

Олександр Володимирович Подригун
Народився	23 січня 1972(1972-01-23) с. Залужжя, Білогірський район, Хмельницька область, Українська РСР
Помер	23 лютого 2014(2014-02-23) (42 роки) Київ, Україна
Громадянство	Україна
Відомий завдяки	Герой Майдану
Нагороди	Медаль «За жертовність і любов до України»

Життєпис

Олександр Подригун народився 23 січня 1972 року у селі Залужжя Білогірського району Хмельницької області. Закінчив місцеву школу, потім Волочиське столярне училище.

Працював в одній із фірм у селищі міського типу Білогір'ї Хмельницької області. Після банкрутства фірми був призваний до лав Збройних Сил України.

Після демобілізації не знайшовши роботи у рідному селі поїхав на заробітки до Києва,

На Майдані

Брав участь у Революції гідності. 21 лютого 2014 року був жорстоко побитий, внаслідок чого отримав важкі тілесні ушкодження. Був знайдений на вулиці Лісовій у Києві з розбитою головою; шпиталізований до однієї з київських лікарень, де і помер 23 лютого 2014 року.

Поховали Олександр у його рідному селі Залужжя Білогірського району Хмельницької області. Залишилась мати Галина, сестра Валентина, дочка Руслана та син Андрій.

Вшанування пам'яті

Нагороди

• Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (21 листопада 2014, посмертно) — за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності^[1]
• Медаль «За жертовність і любов до України» (УПЦ КП, червень 2015) (посмертно)^[2]
• 8 травня 2016 року відзначений Грамотою Верховного архієпископа Києво-Галицького Святослава (УГКЦ, посмертно).