Покровська вулиця (Київ)

У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою: Покровська вулиця.

Покро́вська ву́лиця — вулиця в Подільському районі міста Києва, місцевість Поділ. Пролягає від Андріївської вулиці до Контрактової площі.

Покровська вулиця Київ
Покровська вулиця
Місцевість	Поділ
Район	Подільський
Назва на честь	Покровської церкви
Колишні назви
Гнила, Зелінського, Академіка Зелінського
Загальні відомості
Протяжність	294 м
Координати початку	50°27′43″ пн. ш. 30°31′4″ сх. д.
Координати кінця	50°27′38″ пн. ш. 30°31′14″ сх. д.
поштові індекси	04070
Транспорт
Найближчі станції метро	«Поштова площа»,  «Контрактова площа»
Автобуси	119 (на Контрактовій пл.)
Маршрутні таксі	587 (на Контрактовій пл.)
Рух	односторонній у бік вул. Андріївської
Покриття	асфальт, бруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Храми	Покровська церква (буд. № 7)
Навчальні заклади	Ліцей «Поділ» №100
Зовнішні посилання
Код у реєстрі	11318
У проєкті OpenStreetMap	r356757
Мапа
Покровська вулиця у Вікісховищі

Прилучаються Покровський провулок і Андріївський узвіз.

Історія

Одна з найдавніших вулиць Києва. Відома з середини XV століття під назвою Гнила (була розташована під горою, звідки витікали численні струмки і де скупчувалася дощова і тала вода). У XVI–XVII століттях тут розташовувалася вірменська колонія з церквою Різдва Богородиці (згоріла у 1651 році). Під сучасною назвою вулиця відома з XVIII століття, від збудованої(1685) на ній Покровської церкви (тепер Покровська вулиця, 7). Однак на плані міста 1803 року позначена як Різдвяна.

В ті часи і аж до пожежі 1811 року була головною вулицею Подолу, тому на початок XIX століття була забудована виключно мурованими будинками, що й врятувало вулицю під час пожежі. Відтак Покровська вулиця — одна з небагатьох вулиць Подолу, що зберегли свою прадавню, дугоподібну конфігурацію, даючи уявлення про загальний вигляд вулиць Подолу до початку XIX століття, оскільки після пожежі у наново відбудованому Подолі було майже скрізь прокладено прямі, «лінійні» вулиці.

З 1955 року — вулиця Академіка Зелінського, на честь вченого-хіміка Миколи Зелінського^[1][2]. Історичну назву вулиці було повернуто 1990 року^[3].

Будівлі

• Ліцей «Поділ» №100

Пам'ятки архітектури

• № 1/2 — т. зв. «Дім вдов» (1892; В. Ніколаєв);
• № 4 — старий Контрактовий будинок (1799—1801; А. Ельдезин), з 1872 року Подільська жіноча гімназія;
• № 5 — будинок С. Стрельбицького (1808; ймов. А. Меленський);
• № 9 — житлові будинки (1815 та 1865);
• № 11 — будинок з крамницями (1809) та житловий будинок (1818; обидва А. Меленський);
• № 12 — Будинок Назарія Сухоти (1804; А. Меленський, реконструйовано 1876; О. Шіле).

Храми

• Церква Покрови Пресвятої Богородиці (1766-1772; арх. І. Григорович-Барський);
• Дзвіниця церкви Миколи Доброго (1716), нині греко-католицька церква Св. Миколая.

Втрачені споруди

• До кінця XVII століття на місці Покровської церкви існувала вірменська церква.
• До 1651 року на Гнилій вулиці розташовувався Бернардинський монастир.

Зображення

• 
  Будинок для вдів (праворуч) на розі Андріївської та Покровської вулиць
• 
  Старий контрактовий будинок (тільки перший поверх). Зараз — ліцей № 100
• 
  Садиба Стрельбицьких. Зараз — резиденція посла США в Україні
• 
  Комплекс Покровської церкви
• 
  Дзвіниця Покровської церкви
• 
  Дім причту Покровської церкви
• 
  Житловий будинок початку XIX ст.
• 
  Він же здвору. Типовий єврейський будинок з дерев'яними верандами у двір
• 
  Флігель того ж будинку
• 
  Дзвіниця церкви Миколи Доброго
• 
  Будинок з крамницями
• 
  Дім Назарія Сухоти
• 
  № 4/6 – ліцей № 100 «Поділ», типовий проєкт