Покровська церква (Львів)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Церква Покрови Пресвятої Богородиці.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Костел тринітаріїв.

Церква Покро́ви Пресвято́ї Богоро́диці (давніше костел святого Миколая, костел Пресвятої Трійці та святого Миколая Єпископа, тринітарський костел) — чинна церква, катедральний собор Львівсько-Сокальської єпархії Православної церкви України, пам'ятка архітектури XVIII століття у Львові. Розташована в центральній частині міста, на вулиці Михайла Грушевського, 2^[3].

Церква Покрови Богородиці
Назва на честь:	Миколай Чудотворець
49°50′3.87″ пн. ш. 24°1′54.05″ сх. д.
Тип	церква
Статус спадщини	пам'ятка архітектури національного значення України
Країна	Україна : ISO3166-1 alpha-3:UKR; ISO3166-1 цифровий:804;
Розташування	Львів
Конфесія	Православна церква України
Єпархія	Львівсько-Сокальська єпархія
Тип будівлі	Базиліка
Архітектурний стиль	бароко
Архітектор	Ф.Плаціді
Будівник	о. Казимир Гранацький
Матеріал	цегла
Побудовано на кошти	Самуеля Мухавецького Яна Яблоновського
Будівництво	1739 — 1745
Реліквії	Ікона з частинкою мощей святителя Макарія Ікона з частинкою мощей святої великомучениці Варвари Список чудотворної ікони Львівської Богородиці «Одигитрія»[1] Список чудотворної ікони Божої Матері «Годувальниця» Ікона Пресвятої Богородиці з мощами 4-ох святих Ікона Пресвятої Богородиці «Знамення»[2]
Настоятель	митрополит Львівський і Сокальський Димитрій
Адреса	вул. Грушевського, 2
Покровська церква (Львів) (Україна) Показати на мапі Україна Покровська церква (Львів) (Львів) Показати на мапі Львів
Покровська церква у Вікісховищі

Історія

Перші тринітарії прибули до Львова 1685 року з Іспанії. Поступово вони придбали кілька будинків у львівському середмісті, де влаштували тимчасовий монастир.

22 серпня 1693 року затвердили перший документ стосовно фундушів монахам. Миколай Стшалковський записав у 1694 році 40000 злотих для монастиря.^[4] Також заповів ченцям земельну ділянку на Галицькому передмісті і кошти на будівництво.

Дерев'яний монастир на мурованому фундаменті було споруджено 1694 року. Через 2 роки завершено будівництво дерев'яного костелу святого Миколая. У 1739—1745 роках коштом Самуеля Мухавецького та Яна Яблоновського споруджено сучасну будівлю. 1769 року сталась пожежа. Відбудова тривала до 1777 року. 1782 року орден тринітаріїв був скасований — 9 капланів, 3 брати, що мешкали тут, змушені були залишити святиню.

Інвентар 1783 року засвідчив, що у костелі було 10 вівтарів (включно із головним), амвон, 9-голосний орган на хорах. 1790 року костел став парафіяльним, а у кляшторі розмістилась плебанія. 1837 року храм віддано під опіку Єзуїтам. У 1853 році поруч із костелом, у будинку Єзуїтського конвікту був розташований Львівський університет. 1903 року завершено реставрацію під керівництвом Міхала Лужецького.

Авторство проєкту приписують італійцеві Франческо Плачиді. Будівельником, ймовірно, був чернець-тринітарій Казимир Гронацький, уродженець Любліна.

Архітектура

Костел тринавний, перекритий напівциркульними склепіннями з розпалубками. Фасад завершено традиційним для свого часу фронтоном з волютами. Площина фасаду розчленована пілястрами і значно розвинутими карнизами.

Інтер'єр виконаний в стилі рококо та прикрашений пишною ліпниною, різьбленням по дереву і скульптурою. Автором ліпного декору, виконаного в 1746 році, був чернець Л. Печицький (з Підляшшя). Вівтарна дерев'яна скульптура належить майстру Себастьянові Фесінґеру.

Цінною пам'яткою мистецтва є вівтар Шольц-Вольфовичів, зроблений близько 1595 року, що знаходиться у лівій наві. Він походить з Латинського собору Львова, його фундатором у 1595 році був райця Львова Ян Шольц-Вольфович,^[5] виконаний скульптором Яном Зарембою (польський дослідник Збіґнєв Горнунґ припускав авторство Андреаса Бемера^[5]).

Статуя Яна Непомука

З 1796 року перед храмом стояла статуя святого Яна Непомука, яка перед тим розташовувалася біля мосту через Полтву на Галицькому передмісті, потім — на Академічній площі.^[6]

Світлини

• 
  1943 рік
• 
  Сучасний стан (2015 рік)
• 
  Всередині