Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Покровське (Корюківський район)
село в Чернігівській області, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Покровське (до 1941 року — Бабá, у 1941—2016 роках — Жовтневе) — село в Україні, у Менській міській громаді Корюківського району Чернігівської області. Населення становить 1142 осіб (2001 рік). До 2020 року орган місцевого самоврядування — Покровська сільська рада.
Remove ads
Географія
Село розташовано на автотрасі Чернігів — Новгород-Сіверський. У селі є ставок який річечкою Ровчак протікає до ставку в селі Слобідка. У давнину замість ставка була річка Бабка. Станом на 2020 рік повністю пересох. В околицях села є два урвища. На північ від села — урвище Конопляне. На схід від села- урвище Братова.
Історія
Узагальнити
Перспектива
Засновано не пізніше 1654 року у складі Чернігівського полку Гетьманської України.
З 1917 року — у складі УНР. У 1918 році сільські загони самооборони ліквідували вогнища більшовизму та пропаганди ненависті на майновому ґрунті (розстріляний високопоставлений агент більшовицької Росії Шелудько). Але у 1920-х влада російських більшовиків закріпилася.
1929 почали примусову колективізацію господарств села. Терор проти селян супроводжувалося прилюдними грабунками під прикриттям оперативних загонів НКВС СРСР, побиттям незалежних господарників. У 1932 році у Бабі почалися випадки голодної смерті, які в 1933-му стали масовими. Не зважаючи на деморалізацію населення, частина мешканців села знаходила сили організувати допомогу сиротам. Про це свідчить Антоніна Кроха (1921 року народження):
[2]...Я пам'ятаю нашу сусідку — бабу Варку, яка жила сама і весь час нас дітей потроху підкормлювала: то оладок з конюшини принесе, то гірсточку борошна. Для нас то було величезне свято. Ото так ми і вижили...
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 209 жителів села[3].
1941 радянські війська відступили із села. Відроджено народне господарство, відновлено церковне життя. 1943 сталінська влада знову прийшла до села, провівши масову насильницьку мобілізацію. 1946 — терор голодом.
До середини 50-х років в селі існувала церква, яка архітектурою схожа на церкву, що знаходиться зараз в селі Чорнотичі. Але радянська влада була проти релігії, тому церкву було знесено, а на її місці збудували будинок культури.
До початку 60-х років в сторону селище міського типу Сосниця, був хутір Братова. Він був поділений на нову та стару Братову. Розділяв хутір ставок, який після вимирання хутора був використаний для меліорації земель.
У 1991 році мешканці села одностайно висловилися за відновлення державної незалежності України.
З 1941 до 2016 року село носило назву Жовтневе[4][5].
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Менської міської громади[6].
19 липня 2020 року в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Менського району село увійшло до складу Корюківського району[7].
Remove ads
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8]:
Відомі люди
- Марченко Микола Микитович (01.12.1894 — н/д) — сотник армії УНР, піхота. Станом на березень 1921 р. служив хорунжим в пішому курені 2-ї Кулеметної бригади 1-ї Кулеметної дивізії та перебував у таборі інтернованих в м. Петраків, Польща[9].
- Євдокія Феодосіївна Леміш, бандуристка[10].
Див. також
Джерела
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads