Полента

Поле́нта (італ. polenta) — італійська страва, яка готується з кукурудзяного борошна і є кашею. Аналогічною стравою в українській кухні є бануш (токан), мамалига чи кулеша.

Полента
Культура	італійська кухня
Ґрунтується на	gritsd
Країна походження	Італія
З матеріалу	кукурудзяна крупа[d]
Полента у Вікісховищі

Полента

П'єтро Лонгі «Полента» (La Polenta), 1740 р.

Поширена в північній Італії, особливо в Ломбардії і Фріулі-Венеція-Джулія; а також в італійській частині Швейцарії. Поширена в Хорватії (особливо в Істрії), Словенії (за назвою «жганці»), Болгарії і Сербії (за назвою «качамак»).

Відома з XVI століття, коли кукурудза була завезена в Європу з Америки.

Первісно полента — проста їжа італійських селян, однак в останній час, з винаходом різних страв на її основі, стала популярною навіть у дорогих ресторанах.

Традиційно полента готується в мідному казані, борошно всипають в окріп, потім мішається дерев'яною ложкою протягом 2-6 хвилин (час приготування залежить від номера помелу борошна. Готова полента має густу консистенцію і повинна триматися на ложці. На стіл зазвичай подається як гарнір або як окрема страва з різними додатками (грибами, м'ясом, сиром та ін.), у смаженому або запеченому виді і т. д.

Див. також

• Кулеша
• Мамалига (страва)

Посилання

• Полента (каша кукурудзяна); Цікаві факти: полента // Збірник рецептур страв для харчування дітей шкільного віку в організованих освітніх та оздоровчих закладах / за ред. Є. Клопотенко. — Львів: Літопис, 2019. — С. 122—123; 269. — 284 с.
• Полента // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XI : Літери Пере — По. — С. 1419. — 1000 екз.