Полоз зелено-жовтий

Полоз зелено-жовтий^[1] (Hierophis viridiflavus) — вид змій родини полозових (Colubridae). Один із 3 видів роду Hierophis^[2]. Поширений переважно в Південній Європі. Вид охороняється Директивою Європейського Союзу 92/43/ЄС «Про збереження природних оселищ та видів природної фауни і флори». Умовно отруйна змія (реальної небезпеки для людини не становить). Описано 2 підвиди^[3].

? Полоз зелено-жовтий
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Підтип: Черепні (Craniata) Інфратип: Хребетні (Vertebrata) Клас: Плазуни (Reptilia) Ряд: Лускаті (Squamata) Підряд: Serpentes Родина: Полозові (Colubridae) Підродина: Полозові (Colubrinae) Рід: Полоз-гієрофіс (Hierophis) Вид: Полоз зелено-жовтий
Біноміальна назва
Hierophis viridiflavus Lacépède, 1789)
Синоніми
Coluber viridiflavus Zamenis viridi-flavus
Посилання
Вікісховище: Hierophis viridiflavus Віківиди: Hierophis viridiflavus МСОП: 61449

Опис

Досить велика змія із струнким, сильним тілом до 180 см завдовжки. Тулуб кремезний, майже круглий у поперечному перерізі. Голова середнього розміру, сплощена, помітно відділена від тулуба шиєю. Очі великі. Верхньощелепні зуби поступово збільшуються за напрямком у глибину пащі, причому 2 останніх зуба відділені від інших невеликим проміжком; всі зуби без борозенок (не спеціалізовані для введення отрути). Спинна луска без реберець. Навколо середини тулуба 19 рядів лусок.

Копуляція

Молода особина

Hierophis viridiflavus carbonarius

Верхня сторона тіла забарвлена в кремовий або жовтий колір із чорним візерунком різної інтенсивності. Передня частина спини часто вкрита чорними та світлими неправильними поперечними смугами, а задня — чорними і жовтими поздовжніми лініями. Особи з північно-східної частини ареалу часто цілком чорні, тоді як поширені в Північній Італії, Південній Словенії і прилеглих районах Хорватії забарвлені в світло-коричневі кольори і дуже схожі на полоза балканського (Hierophis gemonensis). Черево кремове або жовте.

Молодь оливкова або коричнева, іноді із слабким візерунком із світло-коричневих поперечних смуг, яких стає більше з віком. Голова темна, зі світлими смугами біля основи, між очима і на боках. Молоді змії дуже схожі з молодими полозами балканськими, але останні завжди забарвлені темніше — в коричневий і темно-коричневий колір, мають чіткі плями або вкраплення на верхній частині тіла.

Поширення

Вид поширений в більшій частині Франції (крім північного заходу), Північній Іспанії (Піренеї), Південній Швейцарії, Південно-Західній Словенії, Північній Хорватії, Італії, а також на островах Корсика, Сардинія, Сицилія та Ельба.

Місця проживання

Населяє різноманітні відкриті ландшафти і рідколісся, віддаючи перевагу сухим і добре прогрітим біотопам середземноморського типу, не уникаючи сільськогосподарських угідь та околиць населених пунктів, де трапляється в садах і виноградниках. У гори піднімається до висоти 2000 м н. р. м.

Особливості біології

Полоз веде денний спосіб життя. Активний з березня по листопад, але може проявляти активність також в теплі зимові дні. Зазвичай трапляється на поверхні землі, але щоб погрітися або задля полювання може лазити по кущах.

Полоз зелено-жовтий належить до яйцекладних змій. Парування відбувається в квітні — травні. Самиці відкладають 5—15 яєць у червні або липні. Молодь з'являється в кінці літа.

Завдяки своїй силі і швидкості полює на різноманітну здобич, зокрема на ящірок, дрібних ссавців, птахів, при нагоді вживає в їжу яйця останніх. Може також нападати на інших змій, включаючи гадюк і навіть свою молодь, виявляючи канібалізм.

Охорона

Стан більшості природних популяцій виду в межах ареалу залишається більш-менш стабільним, за що він, згідно з Червоним списком МСОП, отримав охоронний статус «відносно благополучний вид^[4]. Але в окремих регіонах спостерігається тенденція до зниження чисельності популяції виду, що потребує запровадження охоронних заходів. Тому полоз зелено-жовтий занесений до Додатку ІІ Бернської конвенції (охоронна категорія: вид підлягає особливій охороні), а також до Директиви Європейського Союзу 92/43/ЄС «Про збереження природних оселищ та видів природної фауни і флори» (Додаток IV. Види рослин і тварин, що становлять особливий інтерес для Європейського Союзу, які потребують суворих заходів охорони)^[1].

Практичне значення

При зустрічі з людиною та хижаками, активно обороняється, роблячи швидкі випади й кусаючись, що характерно для всіх представників роду Hierophis, які внаслідок подібної поведінки отримали місцеву назву «бичових» змій. При потраплянні в кров слаботоксична слина полоза може визвати легке отруєння в людини.

Систематика

Станом на 2025 рік описано 2 підвиди^[3]:

• Hierophis viridiflavus viridiflavus;
• Hierophis viridiflavus carbonarius.