Полонина

Полони́на (від прасл. polnina «безліса рівнина в горах»^{[1][2][3][4][5][6]}) — безліса ділянка гірських масивів (Українських Карпат, Дінарських Альп тощо), яку використовують як пасовисько та для сінокосу.^[7]

Полонина в Українських Карпатах

Полонина. Бескиди, Польща

Назва «полонина» трапляється вже у періоді формування давньоукраїнської мови (XI–XIII ст.).^[8].

Загальні відомості

Субальпійські й альпійські луки в Українських Карпатах називають полонинами, в Румунських — планінами, в Словацьких — голе, а в Польських — гала. У низьких Угорських (Мадярських) Карпатах їх нема. Назва «планіна» також зустрічається у болгар, сербів, хорватів, словенців, словаків для позначення гір, гірських ланцюгів, гірських пасовищ тощо. Наприклад, Шар-Планина, Стара-Планіна — гори альпійської складчастості, утворені сланцями, гранітами, вапняками, пісковиками і конгломератами. Максимальна їхня висота 2376 м (г. Ботев). У Середній Словаччині охоронна ландшафтна область Муранська Планина розташована в межах висот 390–1439 м в. р. м. (найвища вершина — Фабова Голя)^[9][10].

Терміну «полонина» відповідає поняття «яйла» в Кримських горах, «джайляу» на Тянь-Шані тощо. Він широко увійшов в українську географічну термінологію, навіть власні назви окремих ландшафтів пов'язані з цим терміном, наприклад, Полонина Рівна, Полонина Боржава, Полонина Красна. Гірський хребет у внутрішній смузі Українських Карпат, який простягається з північного заходу на південний схід між річками Уж і Тересвою майже на 150 км, називається Полонинським. Одна з геоморфологічних підобластей Українських Карпат — Полонинсько-Чорногірське брилове середньогір'я, а одна із семи фізико-географічних областей — Полонинсько-Чорногірська^[10].

Назва «полонина» місцевого походження, що у гуцулів, бойків означає гірські поверхні, поверхні гірських пасовищ вище від верхньої межі лісу. Гірські пасовища, луки, що розміщені в межах лісового поясу, називають царинками, прилуками або лісовими галявинами. Великі за розмірами царинки, які розташовані в зоні верхньої межі лісу (ВМЛ) і які використовують під пасовища, також називають полонинами^[10].

Українські полонини

Деякі полонини простягаються на десятки кілометрів. За флорою полонина подібна до альпійських луків. Ростуть едельвейси, фіалки, айстри, жовтець, мак, перстач, ломикамінь. Полонини вкриті густими й соковитими луговими травами^[11].

Полонина в культурі

• У повісті «Тіні забутих предків» дуже яскраво відображені звичаї та побут гуцулів під час праці на полонині.
• 1991 року в альбомі «Або або» гурту Воплі Відоплясова вийшла пісня «Полонина».

Див. також

• Полонина Боржава
• Полонина Рівна
• Полонина Скопеська
• Рущина
• Джоржева Прилука