Поль Авенель

Поль Авенель (фр. Paul Avenel; 9 жовтня 1823, Шомонт-ан-Вексен — 14 квітня 1902, Буживаль) — французький письменник, поет, ґоґетьє і пісняр, драматург і журналіст.

Поль Авенель
Народився	9 жовтня 1823(1823-10-09)[1][2][3]  Шомонт-ан-Вексен[3][1][4]
Помер	14 квітня 1902(1902-04-14)[1][2][…] (78 років)  rue Chorond, IX округ Парижа[5]
Поховання	Q104831641?[6]
Країна	Франція
Діяльність	шансоньє, журналіст, поет, драматург, goguettier, лібретист, письменник
Знання мов	французька[1]
Брати, сестри	Жорж Авенель
Діти	Henri Aveneld
Нагороди
Роботи у Вікіджерелах  Медіафайли у Вікісховищі

Старший брат історика Жоржа Авенеля (1828—1876).

В молодості готувався до комерційної діяльності, але потім цілком присвятив себе літературі. Літературна діяльність Авенеля вельми різноманітна. Почавши з газетних кореспонденцій і фейлетонів про драматичне мистецтво в газетах, Авенель незабаром склав собі ім'я як автор численних театральних п'єс, романів і поем.

Збірник його поем і віршів «Alcôve et boudoir» (1855) був конфіскований за судовою постановою за аморальність, але через тридцять років (1885) був перевиданий в дуже розкішному вигляді. Найбільшим успіхом користувалися його пісні на політичні теми, які вийшли під заголовком «Chansons politiques» — сатира на події часів Другої імперії. При появі цього збірника Віктор Гюго писав автору: «Поздоровляю поета в піснярі і вітаю громадянина в поеті».