Поль Кагаме

Поль Кагаме (фр. Paul Kagame; нар. 23 жовтня 1957(19571023)) — президент Республіки Руанда, засновник Руандійського патріотичного фронту, колишній майор угандійської військової розвідки. Виходець з народності тутсі, яка є етнічною меншиною у Руанді.

Поль Кагаме́ (Paul Kagame)
фр. Paul Kagame
Поль Кагаме́ (Paul Kagame)
8-й Президент Руанди
Нині на посаді
На посаді з	24 березня 2000
Попередник	Пастер Бізімунгу
Народився	23 жовтня 1957(1957-10-23) (67 років) Гітарама, Південна провінція, Руанда
Відомий як	політик
Країна	Руанда[1][2]
Alma mater	Командно-штабний коледж армії США і Університет Макерере[3]
Політична партія	Руандійський патріотичний фронт (1979)
У шлюбі з	Jeannette Kagamed
Діти	Ange Kagamed, Ian Kagamed і Brian Kagamed[4]
Релігія	католицька церква
Нагороди	Велика стрічка ордена Піонерів Республіки
paulkagame.com
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Зіграв вирішальну роль у припиненні геноциду у Руанді. У 1959 році під час гонінь на тутсі батьки емігрували до Уганди з дворічним Полем. Зура Карухімбі стверджувала, що в 1959 році врятувала життя дворічного хлопчика тутсі, прив'язавши намистинки зі свого намиста до його волосся, щоб він був схожий на дівчинку і уникнув страти хуту. Зура Карухімбі заявила, що цей хлопчик виріс і став президентом Руанди Полем Кагаме^[5][6].

У 1979 році вступив до лав повстанської Армії національного опору (НРА), яка у 1985 році захопила владу в країні. У той рік Поль Кагаме створив Руандійський патріотичний фронт із тутсі — бійців НРА. У 1990 і 1991 роках зробив дві безуспішні спроби вторгнутися до рідної Руанди. У 1994 році очолюваний ним РПФ припинив геноцид у Руанді, і Поль Кагаме став віце-президентом Республіки Руанда і міністром оборони. У 1998 році він активно підтримав повстанців Руху за Конголезьку демократію (РКД) у сусідній Демократичній республіці Конго. У 2000 році обраний президентом Республіки Руанда. Позиціонує себе як руандійського патріота. Деякі аналітики називають його проамериканським тираном^[7]. Його правління супроводжувалося порушеннями прав людини^[8]. Кагаме використовує законодавство часів геноциду для боротьби з опозицією^[9]. За час свого першого терміну Кагаме домігся подвоєння ВВП країни^[8][10]. Держава активно залучає іноземних інвесторів, розвиває інформаційні технології та альтернативну енергетику^[8]. Країни-учасниці Східноафриканської співтовариства з ініціативи Кагаме підписали договір про спільний ринок^[8][9]. Кагаме також домігся певних успіхів у боротьбі з корупцією — за оцінками Transparency International, рівень корупції в Руанді найнижчий у Східній Африці^[8]. Кагаме називає Сінгапур і Південну Корею, як приклад держав, на досвід яких він орієнтується^[11].

Кагаме брав участь у президентських виборах 9 серпня 2010. Незадовго до виборів Кагаме пообіцяв, що вибори будуть вільними^[12]. Однак три інших допущених до виборів кандидати представляють партії, які підтримують Кагаме^[10]. Крім того, у країні відбувалися вбивства опозиційних політиків і журналістів^[12]. Колишній спікер парламенту Жозеф Себарензі відмовився вважати ці вибори вільними, оскільки, за його словами, всі зареєстровані кандидати є друзями Кагаме, а відомі опозиційні політики перебувають у в'язницях чи не мають права брати участь у виборах^[12]. За першими попередніми даними, Кагаме отримав 92,8 % голосів після підрахунку голосів у 11 з 30 округів і, таким чином, залишився президентом^[13]. За остаточними даними, Кагаме отримав 4 638 530 (93,08 %) голосів проти 256 488 (5,15 %) у найближчого конкурента, Жана Дамаса Нтавукурірайо^[14].

Кагаме одружений, має чотирьох дітей^[8].

Див. також

• Список 50 чинних голів країн, що керують найдовше