Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Полякова Людмила Валентинівна

українська художниця і педагогиня З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Remove ads

Людмила Валентинівна Поляко́ва (нар. 21 квітня 1946, Семипалатинськ) — український живописець і педагог; член Спілки радянських художників України з 1976 року. Заслужений художник Автономної Республіки Крим з 1999 року[1].

Remove ads

Біографія

Народилася 21 квітня 1946 року в місті Семипалатинську (нині Семей, Казахстан). Протягом 1960—1964 років навчалася в Сімферопольському художньому училищі; 1971 року закінчила Ленінградський інститут живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна, де навчалася у Андрія Мильнікова[1].

З 1976 року працювала викладачем живопису, малюнка та композиції Сімферопольського художнього училища[1]. Серед учнів: Олександр Максименко[2].

Мешкає у Сімферополі в будинку на вулиці Воровського, № 60, квартира № 315[3].

Remove ads

Творчість

Працює у галузях станкового (пише пейзажі, портрети, натюрморти) і монументального живопису. Серед робіт:

  • станковий живопис: «Теплий день» (1977), «Старий слідчий Клєвцова» (1977), «Бабуся та онука» (1980), «Портрет доньки» (1996), «Берег моря» (2000)[4], «Маки» (2008);
  • монументальні твори: вітражі Лівадійського палацу, розпис у залах та мозаїчне панно на фасаді Палацу культури колгоспу «Перемога»[1].

Експонувала свої роботи у Києві, Москві, Санкт-Петербурзі, Сімферополі. У 1994 році серія її акварельних робіт експонувалася у художній галереї Гайдельберга у Німеччині[1].

Твори художниці знаходяться у приватних колекціях в Англії, Іспанії, Японії, Сполучених Штатів Америки[1].

Remove ads

Примітки

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads