Поляков Олег Іліодорович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Поляков.

Оле́г Іліодо́рович Поляко́в (9 вересня 1945 — 6 жовтня 2014, Київ) — український музичний педагог і теоретик. Жив і працював у Києві.

Поляков Олег Іліодорович
Основна інформація
Дата народження	9 вересня 1945(1945-09-09)
Місце народження	Київ, Українська РСР, СРСР
Дата смерті	6 жовтня 2014(2014-10-06) (69 років)
Місце смерті	Київ, Україна
Професії	музикознавець

Продовжував традиції, які заклав російський музичний теоретик Костянтин Ольхов, у книзі «Мова диригування» (1987) відстоював необхідність формалізації (на підставі принципів семіотики) символів, які застосовувалися для запису рухів диригента та його сигналів оркестру. Полемізував з ленінградським диригентом та психологом Георгієм Єржемським (який вважав, що досвід диригента є суто індивідуальним та не підлягає формальному опису), стверджував, що «інтуїтивний досвід поганий тим, що вмирає разом зі своїм носієм». Запропонував оригінальну систему символів диригентських рухів.

У 1980-і роки був одним з активних прихильників кваліметрії.

З кінця 1980-х років працював джазменом, продюсером музичних колективів (наприклад, київського джаз-банду «Цвіркунове число»), конферансьє, ведучим приватного телеканалу.

Твори

• Поляков О. И. Язык дирижирования. Киев, Музычна Украина, 1987.

Посилання

• Архів сайту ТВ-проєкта О. І. Полякова (не функционує з 2006 р.)