Поліщук Катерина Олександрівна

Катерина Олександрівна Поліщук (позивний — Пташка, Пташка зі сталі; нар. 31 березня 2001^[1], с. Соснівка Тернопільської області, Україна^[2]) — українська поетеса, акторка, парамедик-доброволець Національної гвардії України, учасниця російсько-української війни. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2022). Почесна громадянка Тернополя (2022).

Катерина Поліщук Катерина Олександрівна Поліщук
Повернення Катерини з полону
Загальна інформація
Народження	31 березня 2001(2001-03-31) (24 роки) с. Соснівка, нині Шумська громада, Кременецький район, Тернопільська область, Україна
Національність	українка
Alma Mater	Тернопільський мистецький фаховий коледж імені Соломії Крушельницької
Псевдо	Пташка, Пташка зі сталі
Військова служба
Роки служби	з 2021
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Національна гвардія Сухопутні війська
Формування	«Госпітальєри» (2022)  59 ОМПБр (2024)
Війни / битви	Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня Почесний громадянин міста Тернополя

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Поліщук.

У 2022 році увійшла до рейтингу «30 до 30: обличчя майбутнього» від «Forbes»^[3].

Життєпис

Робота Андрія Данковича

Катерина Поліщук народилася 31 березня 2001 року у селі Соснівці, нині Шумської громади Кременецького району Тернопільської области України.

2020 року закінчила навчання у відділі співу Тернопільського мистецького фахового коледжу, працювала в київській мотошколі «The Riders».

Навесні 2021 року у Києві пройшла курси домедичної допомоги та вирушила надавати допомогу бійцям в зону бойових дій на Донеччину.

Парамедик медичного батальйону «Госпітальєри». Під час війни 2022 приїхала працювати до госпіталя в Маріуполі. Росіяни розбомбили шпиталь, після чого Катерина з іншими парамедиками потрапила на завод Азовсталь^[4]. Стала відома завдяки виконанню кількох українських патріотичних пісень (зокрема «Зродились ми великої години», «Нам не страшний червоний гніт», «Батько наш — Бандера») в підвалах «Азовсталі».

19 травня 2022 року Катерина з іншими медиками та військовослужбовцями, виконуючи наказ президента Зеленського, вийшла з заводу «Азовсталь», після чого всі оборонці «Азовсталі» потрапили у російський полон^[5].

Втратила в оточеному Маріуполі коханого Ярослава та близького друга Віталіка, котрі служили у 36 ОБрМП^[6].

21 вересня 2022 року відбувся обмін полоненими, серед них була й Катерина^[7][8].

20 листопада 2022 року у фіналі 12-го сезону шоу «Голос країни» виконала українську колискову «Спи, маленький козачок»^[9].

Після повернення з полону Пташка долучилася до 59-ої ОМПБр і в березні 2024 воювала на Авдіївському напрямку за населений пункт Первомайське^[10][11].

В червні 2024 року Катерина повідомила про завершення співпраці з 59-ю ОМПБр^[12].

Творчість

Вірші друкувалися у газеті «Вільне життя плюс», у поетичних збірках. Авторка збірки поезій «Мелодія душі».

Акторка вистави Лілі Костишин і Богдана Мельничука «Розлучені теж сміються» Тернопільського народного драматичного театру-студії «Сузір'я».

Нагороди

• орден «За мужність» III ступеня (2 грудня 2022) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, незламність духу і вірність військовій присязі^[13];
• почесний громадянин міста Тернополя (22 серпня 2022)^[14];
• лауреат конкурсу «Людина року-2022» на Тернопільщині^[15].