Пономаренко Микола Кирилович

Микола Кирилович Пономаре́нко (нар. 24 лютого 1942, Миронівка) — український майстер декоративно-ужиткового мистецтва; член Національної спілки художників України^[1]. Заслужений художник УРСР з 1978 року.

Пономаренко Микола Кирилович
Народився	24 лютого 1942(1942-02-24) (83 роки) Миронівка
Діяльність	декоративно-ужиткове мистецтво
Alma mater	Ленінградське вище художньо-промислове училище імені В. І. Мухіної
Членство	Національна спілка художників України
Партія	КПРС
Звання	Заслужений художник УРСР

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Пономаренко.

Біографія

Народився 24 лютого 1942 року в місті Миронівці Київської області. 1965 року закінчив Красносельське художнє училище (Красне-на-Волзі, РРФСР); 1982 року — Ленінградське вище художньо-промислове училище імені В. І. Мухіної. Був членом КПРС з 1980 року.

Проживає в Києві, в будинку на вулиці Великій Житомирській № 26, квартира 8^[1].

Творчість

Працював в галузі художньої обробки металу у техніці скані, філіграні, карбування, поєднував метал з коштовним камінням. Серед робіт:

• набори для напоїв (1974);
• прикраси для костюмів:
  • Українського народного хору імені Григорія Верьовки (1975);
  • Миронівського народного ансамблю пісні й танцю «Чорнобривець» (1976);
• книги-адреси, присвячені:
  • XXV з'їзду КПРС (1976);
  • 60-річчю Радянської влади (1977);
• оправа сувенірного видання Конституції СРСР (1978);
• ювілейний кубок «35 років Великої Перемоги» (1980).

Роботи майстра зберігаються в Центральному музеї В. І. Леніна у Москві та у Києві в музеях Історії України у Другій світовій війні і Українського народного декоративного мистецтва.