Понтонний міст

Понто́нний міст — міст, що має плавучі опори-понтони. Різновидом понтонного моста є наплавний міст, який не має відокремлених понтонів — плавучими є самі прогонові будови.

Підрозділи 9-ї американської армії на бронеавтомобілях М2 долають річку Рейн за допомогою військового понтонного мосту з човнів. (1945)

Понтонний міст через Інгулець на житломасиві Південного ГЗК (Кривий Ріг) у напрямку селища Мотренівка

Загальний опис

Основне застосування понтонних мостів — організація тимчасових переправ через водні перешкоди при аварії або під час ремонту постійних мостів, у військовій справі, при ліквідації наслідків стихійних лих тощо. Однак зустрічаються і постійно функціонуючі понтонні й наплавні мости. Так, існують відомості, що перший наплавний міст у Києві (точніше, в його околицях) було закладено в XII столітті в районі давнього Вишгорода^[1]. Він з'єднав береги Дніпра.

Перевагою понтонних мостів є їхня мобільність (вони можуть транспортуватись як по воді, так і суходолом у розібраному стані), швидкість монтажу. До недоліків відносяться створення проблем для судноплавства, мала тримкість, залежність від вітру, хвиль і рівня води, неможливість експлуатації в період льодоходу та льодоставу.

Цікаві факти

• Першим у світовій історії понтонним корпусом командував австрійський інженер Карл фон Біраго, який особисто розробив понтонну систему, яка незабаром була взята за основу всіма великими європейськими арміями^[2].

Див. також

• Понтон
• Понтонно-мостовий парк
• ПМП-М