Портнягіна Віра Олександрівна

Портнягіна Віра Олександрівна (нар.17 травня 1928(19280517), Каїнськ, Новосибірська область — 2 жовтня 2005, Боярка, Київська область) — радянська та українська вчена-хімік, доктор хімічних наук (1972), завідувач лабораторії хімічного синтезу (1965—1990) Київського науково-дослідного інституту (НДІ) фармакології та токсикології, заслужений винахідник СРСР (1989) та УРСР (1978)^[1].

Портнягіна Віра Олександрівна
Народилася	17 травня 1928(1928-05-17)  Куйбишев, Barabinsk Okrugd, Сибірський край, РСФРР, СРСР
Померла	2 жовтня 2005(2005-10-02) (77 років)  Боярка, Києво-Святошинський район, Київська область, Україна
Країна	Україна
Діяльність	хімік, винахідниця
Alma mater	хімічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1950)
Галузь	медична хімія, фармакологія
Заклад	Інститут фармакології та токсикології НАМН України
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор хімічних наук
Науковий керівник	Кіпріанов Андрій Іванович
Відома завдяки:	співавторство препаратів Унітіол[ru], Оксатіол, Піримідант, Алокс, Ізамбен, Амізон
Нагороди

Біографія

У 1950 р. закінчила хімічний факультет КНУ ім. Т. Г. Шевченка, а у 1953 р. — аспірантуру на кафедрі органічної хімії КНУ ім. Т. Г. Шевченка. Того ж року призначена на посаду молодшого наукового співробітника Київського НДІ фармакології та токсикології.

У 1954 р. у КНУ ім. Т. Г. Шевченка захистила кандидатську дисертацію на тему «Конденсація карбонильних сполук з о-амінофенилмеркаптанами» під керівництвом А. І. Кіпріанова, 1971 р. — докторську дисертацію.

У 1958 р. призначена старшим науковим співробітником Київського НДІ фармакології та токсикології. Протягом 1965—1990 років працювала керівником лабораторії хімічного синтезу Київського НДІ фармакології та токсикології.

Наукові досягнення

Проводила дослідження в галузі синтезу охороно- та конкуренто- здатних антидотно-лікувальних, протизапальних, протимікробних, противірусних засобів, лікарських препаратів, що нормалізують діяльність центральної нервової системи, імуномодуляторів. В медичну практику впроваджені: препарат антидотної дії оксатіол (1975 р.), протизапальний препарат піримідант (1986 р.), антидот при отруєнні ФОС алоксим (1986 р.).^[2]

Опублікувала 255 наукових робіт, 100 авторських свідоцтв та 15 зарубіжних патентів. Підготувала 3 кандидати та 1 доктора хімічних наук.^[2]

Співавтор препаратів Унітіол^[ru], Оксатіол, Пірімідант, Алокс, Ізамбен, Амізон.^[1]

Нагороди, премії, відзнаки

• Знак: «Відмінник охорони здоров'я» (1968).
• Медалі: «За доблесний труд в ознаменнування 100-річчя з дня народження В. І. Леніна» (1970), «За трудову доблесть» (1976), «Ветеран праці» (1979).
• Почесні звання: «Заслужений винахідник УРСР» (1988) та «Заслужений винахідник СРСР».

Основні наукові праці

• Конденсація карбонільних сполук з о-амінофенілмеркаптанами (канд. дис.). — К., 1955; Спецробота (докт. дис.). — К., 1972;
• Алифатические и жирноароматические бистриазены // Укр. хим. журн. — 1959, Т. 25 (співавт.);
• 2(β,-Димеркаптопропокси) этансульфонат натрия — аналог унитиола // Укр. хим. журн. — 1962, Т. 28 (співавт.);
• Синтез некоторых меркаптопроизводных пиридина и пиримидина // Укр. хим. журн. — 1966, Т. 32 (співавт.);
• Зависимость между строением и фармакологическим действием в ряду некоторых пиримидиновых производных гидразина / Сб. «Фармакология и токсикология». — К., 1968, Вып. 1 (співавт.); *Производные гидразинопиримидинов // Хим.-фармац. журн. — 1970, Вып. 7 (співавт.);
• 1,3-Диметилмеркаптоизопропил-2-тиопиримидины // ХГС. — 1970. — № 5 (співавт.);
• Гуанидиновые производные азотистых гетероциклов // ХГС. — 1971. — № 2 (співавт.);
• Синтез и противовоспалительные свойства карбоксифениламидов 1-окисей никотиновой и изоникотиновой кислот // Хим.-фармац. журн. — 1979, Вып. 7 (співавт.);
• Синтез и противовоспалительные свойства о-карбоксифениламинопиримидинов // Хим.-фармац. журн. — 1983, Вып. 11 (співавт.);
• Ароматические аминокетоны и азотистые гетероциклы, содержащие 3,4,5-триметоксибензоильную группу // Укр. хим. журн. — 1984, Вып. 9 (співавт.);
• Экспресс-метод определения антиокислительной активности лекарственных веществ // Хим.-фармац. журн. — 1985, Вып. 5 (соавт.);
• Амиды 3,4,5-триметоксибензойной кислоты // Укр. хим. журн. — 1986. — № 5 (співавт.).

Література

• Архів Державної установи «Інститут фармакології та токсикології» АМН України.