Порушення режиму заповідників

Порушення режиму заповідників — здійснення у межах природних заповідників забороненої господарської діяльності, порушення інших вимог режиму цих заповідних об'єктів^[1].

Правові аспекти

Згідно ст. 16 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»:

На території природних заповідників забороняється будь-яка господарська та інша діяльність, що суперечить цільовому призначенню заповідника, порушує природний розвиток процесів та явищ або створює загрозу шкідливого впливу на його природні комплекси та об'єкти, а саме:

• будівництво споруд, шляхів, лінійних та інших об'єктів транспорту і зв'язку, не пов'язаних з діяльністю природних заповідників, розведення вогнищ, влаштування місць відпочинку населення, стоянка транспорту, а також проїзд і прохід сторонніх осіб, прогін свійських тварин, пересування механічних транспортних засобів, за винятком шляхів загального користування, лісосплав, проліт літаків та вертольотів нижче 2000 м над землею, подолання літаками звукового бар'єру над територією заповідника та інші види штучного шумового впливу, що перевищують установлені нормативи;
• геологорозвідувальні роботи, розробка корисних копалин, порушення ґрунтового покриву та гідрологічного і гідрохімічного режимів, руйнування геологічних відслонень, застосування хімічних засобів, усі види лісокористування, а також заготівля кормових трав, лікарських та інших рослин, квітів, насіння, очерету, випасання худоби, вилов і знищення диких тварин, порушення умов їх оселення, гніздування, інші види користування рослинним і тваринним світом, що призводять до порушення природних комплексів; мисливство, рибальство, туризм, інтродукція нових видів тварин і рослин, проведення заходів з метою збільшення чисельності окремих видів тварин понад допустиму науково обґрунтовану ємкість угідь, збирання колекційних та інших матеріалів, за винятком матеріалів, необхідних для виконання наукових досліджень^[2].

За скоєння цієї забороненої діяльності порушника притягають до відповідальності за ст. 91 Кодексу України про адміністративні правопорушення — на громадян накладається штраф від 153 до 408 гривень з конфіскацією знарядь добування природних ресурсів та незаконно добутих природних ресурсів чи без такої, а на посадових осіб — штраф від 255 до 510 гривень з конфіскацією знарядь добування природних ресурсів та незаконно добутих природних ресурсів^[1]. За незаконне полювання в заповіднику винні притягаються за ст. 248 Кримінального кодексу України, за що їм загрожує штраф від 17&nbsp000 до 51&nbsp000 гривень, або громадські роботи від 160 до 240 годин, або обмеження волі строком до 3 років з конфіскацією знарядь полювання та всього добутого^[3]. За умисне знищення або пошкодження об'єктів природно-заповідного фонду, в тому числі і природних заповідників, згідно ст. 252 Кримінального кодексу України накладається штраф від 17&nbsp000 до 51&nbsp000 гривень або обмеження волі строком до 3 років^[3]. Незаконна рубка в заповідниках, згідно ст. 246 Кримінального кодексу України тягне за собою штраф від 17&nbsp000 до 25&nbsp500 гривень, або арешт строком до 6 місяців, або обмеженням волі або позбавлення волі строком до 3 років з конфіскацією добутого^[3].

Основні види порушень режиму заповідників

Самозахоплення території

У Ялтинському гірсько-лісовому заповіднику на 2006 р. було виявлено близько 70 випадків самозахоплення та нецільового використання заповідної території загальною площею близько 100 га^[4]. Серед них — ресторан «Учан-Су», санаторій МВС, резервуар питної води смт Форос, дача невідомої особи у Зсувному лісництві заповідника^[4].

Браконьєрство

Восени 2012 р. в Древлянському заповіднику браконьєри вбили рись — тварину, занесену до Червоної книги України^[5]. У Чорноморському заповіднику довгий час діяли цілі браконьєрські бригади, що заготовляли креветку^[6]. У липні 2011 р. СБУ провело в заповіднику низку військових операцій, в результаті яких на браконьєрстві було затримано 16 осіб, серед них директор Чорноморського заповідника^[7]. У філії Луганського заповідника «Станично-Луганський», браконьєрське полювання на заповідній території в 2012 р. організовував начальник цього відділення^[8].

Перевищення лімітів на спецвикористання природних ресурсів

Перевірка, організована Рахунковою палатою України виявила, що в 2006–2008 рр. перевищення лімітів по рубках лісу в Кримському заповіднику було в 15 разів^[9].

Заїзд та захід сторонніх людей

Нерідко заїзд і захід сторонніх людей організовується самим керівництвом заповідників. Наприклад, у філії Українського степового заповідника «Кам'яні могили», за сприяння його начальника, в 2000-х роках проходило масове свято «День прийому в козаки», що було грубим порушенням заповідного режиму^[10].

Інтродукція нових видів тварин і рослин

Для організації незаконного полювання та риболовлі в заповідниках нерідко відбувається незаконна інтродукція чужорідних видів тварин. Наприклад, у Кримський заповідник для рибного лову був завезений новий вид — севанська форель^[11].

Перетворення заповідника на «царське полювання» і «царську риболовлю»

У Кримському заповіднику, під виглядом «регулювання чисельності» диких копитних відбувається справжнє полювання для високопоставлених осіб^[12][11]. Для цього в заповіднику споруджено десятки мисливських вишок, в штатному розкладі заповідника є посади старшого мисливствознавця, мисливствознавців та єгерів. У 2012 р. в заповіднику мисливцями було відстріляно 15 оленів, 10 кабанів та 5 муфлонів^[11]. Для елітної риболовлі в Кримському заповіднику організовані місця для лову форелі^[11].

Засмічування території

Масове неорганізоване відвідування природних заповідників, а також самобуди ведуть до засмічення заповідної території^[4]. Численні купи сміття маються на території заповідника Мис Мартьян, Ялтинського гірсько-лісового заповідника^[4][10].

Причини масових порушень режиму заповідників

Головними причинами масових порушень режиму заповідників є байдужість влади і суспільства до охорони заповідників, відомче підпорядкування заповідників, слабкість природоохоронного законодавства, погане технічне оснащення і непрофесіоналізм служби охорони заповідників^[8][13][10] . Так, в 2012 р. служба охорони Ялтинського гірсько-лісового заповідника склала лише один протокол на порушника заповідного режиму^[14]. У заповіднику Мис Мартьян власної служби охорони заповідника взагалі нема^[10].

Необхідні заходи щодо посилення режиму заповідників

1. Ліквідація відомчості в управлінні заповідниками.
2. Введення спеціальності у вищих і середніх навчальних закладах «Служба охорони територій природно-заповідного фонду».
3. Надання службі охорони заповідників та інших категорій природно-заповідного фонду табельної зброї і форми.
4. Організація системи перепідготовки працівників служби охорони заповідників та інших об'єктів природно-заповідного фонду.
5. Жорсткість природоохоронного законодавства відносно покарання порушників заповідного режиму.
6. Створення в суспільстві обстановки нетерпимості щодо порушень заповідного режиму.
7. Популяризація ідеї абсолютної заповідності, відображення її принципів у природоохоронному законодавстві^[8][13][10].

Див. також

• Ідея абсолютної заповідності
• Природний заповідник
• Заповідна справа в Україні
• Міністерство екології та природних ресурсів України
• Охорона природи
• Права природи

Ресурси Інтернету

• Заповідники та їхні проблеми
• Справу браконьєрів Чорноморського заповідника передано до суду
• Браконьєри дісталися до Дунайського заповідника ^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• СБУ затримала браконьєрів, котрі ловили креветок у заповіднику