| Літера або комбінація літер | Відповідність в українській мові | Вживання та примітки | Зразки |
|---|
| a | а | Не після j (див. ja) | Anna=Анна, Alava=Алава, Aulanko=Ауланко/Авланко |
| У давніх іменах, які закінчуються на ia, кінцеву літеру a передаємо як я | Maria=Марія, Sofia=Софія, Sylvia=Сілвія/Сільвія |
| aa | аа | | Aarne=Аарне, Aalto=Аалто, Aavasaksa=Аавасакса, Koillismaa=Койллісмаа |
| ai | ай | | Aili=Айлі, Kaitila=Кайтіла, Aitolahti=Айтолагті |
| au | ау | Перед голосним | Lauerma=Лауерма |
| au | ау/ав | В інших випадках | Aulanko=Ауланко/Авланко |
| b | б | | Birgitta=Бірґітта, Backman=Бакман, Borgå=Борґо |
| c | к | Перед a, o, u та приголосним, а також у кінці слова | Carita=Каріта, Eric=Ерік, Agricola=Аґрікола, Cleve=Клеве |
| с | Перед e, i, y | Alice=Алісе, Cederberg=Седерберґ |
| ц | В цьому прізвищі | Fabricius=Фабріціус |
| ch | к | Перед a, o, u та приголосним | Christer=Крістер, Zacharias=Сакаріас, Chorell=Корелл(ь) |
| ч | Перед e, i, y | Chydenius=Чюденіус |
| ш | В цих випадках | Charlotta=Шарлотта, Charpentier=Шарпантьє |
| ck | к | Всередині слова між голосним та іншим приголосним, а також у кінці слова після приголосного | Backman=Бакман, Barck=Барк, Räckhals=Рекгалс |
| кк | Всередині слова між голосними, а також у кінці слова після голосного | Backas=Баккас, Rydbeck=Рюдбекк, Stackelberg=Стаккельберґ |
| d | д | | Daniel=Даніель, Doris=Дуріс, Davidson=Давідсон, Drumsö=Друмсе |
| dju | ю | На початку швед. слова | Djurle=Юрле, Djupsjö=Юпше |
| e | е | Не після j (див. je) | Elina=Еліна, Erkko=Еркко, Lauerma=Лауерма, Raento=Раенто, Espoo=Еспоо, Kokemäenjoki=Кокемяенйокі, Terttu=Тертту, Vieno=Віено, Helle=Гелле, Sievänen=Сіевянен, Kievi=Кіеві, Veteli=Ветелі |
| ee | ее | Не після j (див. jee) | Eero=Ееро, Eerikäinen=Еерікяйнен, Eetula=Еетула, Leena=Леена, Teemu=Теему, Veera=Веера, Kitee=Кітее, Seetrimäki=Сеетрімякі |
| ei | ей | | Eino=Ейно, Eikkala=Ейккала, Eistilä=Ейстіля,
Veikko=Вейкко, Heikkonen=Гейкконен, Heinola=Гейнола |
| eu/ey | еу/ев | | Eurola=Еурола/Еврола, Eura=Еура/Евра, Teuvo=Теуво/Тевво, Peuranen=Пеуранен/Певранен |
| eä | ея | | Pyöreälä=Пюереяля |
| f | ф | | Fredrik=Фредрік, Finnilä=Фінніля, Fiskars=Фіскарс |
| g | ґ | Перед a, o, u та приголосним, а також у кінці слова | Gabriel=Ґабріель, Gunnar=Ґуннар, Agricola=Аґрікола, Gardberg=Ґардберґ, Grankulla=Ґранкулла |
| ge | є | Швед., зазвичай у першому складі | Gestrin=Єстрін |
| ger | яр | Швед., зазвичай у першому складі | Gerda=Ярда |
| gi | ї | Швед., зазвичай у першому складі | Ginman=Їнман |
| gy | ю | Швед., зазвичай у першому складі | Gylden=Юлден/Юльден |
| gä | є | Швед., зазвичай у першому складі | Gädda=Єдда |
| gär | яр | Швед., зазвичай у першому складі | Gärkman=Яркман |
| gö | є | Швед., зазвичай у першому складі | Göran=Єран, Göta=Єта |
| göö | єе | Швед., зазвичай у першому складі | Göös=Єес |
| h | г | За винятком сполучень hja та hjö на початку слова | Heikki=Гейккі, Haahtela=Гаагтела, Hamina=Гаміна, Vihti=Вігті |
| В українських текстах за еквівалент фінської літери h часто вживають літеру х. Таке вживання очевидно пов'язане з впливом російської мови, однак воно не рекомендоване, бо український звук, що відповідає літері х, дуже відрізняється від фінського звука, що відповідає літері h, натомість г і h дуже близькі за звучанням. |
| hja | я | Швед., на початку слова; наприклад, у цьому імені | Hjalmar=Яльмар |
| hjö | є | Швед., на початку слова; наприклад, у цьому імені | Hjördis=Єрдіс |
| i | і | Не після j (див. ji) | Ilmari=Ілмарі/Ільмарі, Itkonen=Ітконен, Inari=Інарі |
| Див. також відомості про пов'язане з транлітеруванням літери і «правило дев'ятки» в кінці цієї таблиці. |
| й | Як друга частина дифтонга та довгого i: див. ai, ei, ii, oi, ui, yi, äi, öi |
|
| ie | іе | | Vieno=Віено, Lievonen=Ліевонен, Ylivieska=Юлівіеска |
| ii | ій/іі | Не після j (див. jii) | Iivo=Ійво/Ііво, Liisa=Лійса/Лііса, Siitonen=Сійтонен/Сіітонен, Iisalmi=Ійсалмі/Іісалмі, Yli-Ii=Юлі-Ій/Юлі-Іі |
| iu | іу | Перед голосним | Kiuaskallio=Кіуаскалліо |
| У словах іншомовного походження (між i та u межа складів) | Chydenius=Чюденіус, Fabricius=Фабріціус, Salonius=Салоніус |
| іу / ів | В інших випадках | Lius=Ліус/Лівс |
| iä | ія | Не після j (jiä > пор. ji) | Äikiä=Ейкія/Яйкія, Kälviä=Кяльвія |
| iö | іе | | Päiviö=Пяйвіе, Köyliö=Кеуліе/Кевліе |
| j | | Див. сполучення j + голосний нижче |
| ja | я | На початку слова та після голосного | Jalo=Яло, Seija=Сейя, Jalava=Ялава, Kajanti=Каянті, Jalasjärvi=Ялас'ярві |
| ’я | Всередині слова після приголосних b, f, g, h, k, m, p, r, v | Lahja=Лаг'я, Pohjala=Пог'яла, Pohjanmaa=Пог'янмаа, Tarja=Тар'я |
| ья | Всередині слова після приголосних d, l, n, s, t, але так, щоб не було двох ь поспіль | Viljakkala=Вільяккала, Katja=Катья, Ronja=Ронья |
| jaa | яа | На початку слова й після голосного | Jaakko=Яакко, Jaatinen=Яатінен, Jaakkima=Яаккіма |
| ’яа, ьяа | Всередині слова після приголосного, пор. ja | |
| je | є | На початку слова й після голосного | Jermu=Єрму, Jeskanen=Єсканен, Jepua=Єпуа, Töijensalo=Тейєнсало |
| ’є | Всередині слова після приголосних b, f, g, h, k, m, p, r, v | Purjesaari=Пур'єсаарі |
| ье | Всередині слова після приголосних d, l, n, s, t, але так, щоб не було двох ь поспіль | Veljesmaa=Вельєсмаа |
| jee | єе | На початку слова та після голосного | Jeesiöjoki=Єесіейокі |
| ’єе, ьєе | Всередині слова після приголосного, пор. je | |
| ji | ї | На початку слова та після голосного | Jirva=Їрва, Jirssi=Їрссі, Pikkujietajoki=Піккуїетайокі |
| ’ї | Всередині слова після приголосних b, f, g, h, k, m, p, r, v | |
| ьї | Всередині слова після приголосних d, l, n, s, t, але так, щоб не було двох ь поспіль | Poljinsuo= Польїнсуо |
| jii | їй/їі | На початку слова та після голосного | Jiirva=Їйрва/Їірва |
| ’їй, ьїй / ’їі, ьїі | Всередині слова після приголосного, пор. ji | |
| jo | йо | | Jorma=Йорма, Keijo=Кеййо, Joki=Йокі, Joensuu=Йоенсуу, Puijo=Пуййо, Viljo=Вільйо, Ahjopalo=Агйопало, Porvoonjoki=Порвоонйокі |
| joo | йоо | | Joonas=Йоонас, Kajoonsaari=Кайоонсаарі, Majoola=Майоола |
| ju | ю | На початку слова й після голосного | Juho=Юго, Maiju=Майю, Junnila=Юнніла, Lajunen=Лаюнен, Mujujärvi=Муюярві |
| ’ю | Всередині слова після приголосних b, f, g, h, k, m, p, r, v | Karjula=Кар'юла |
| ью | Всередині слова після приголосних d, l, n, s, t, але так, щоб не було двох ь поспіль | Kulju=Кулью, Kiljunen=Кільюнен |
| juu | юу/юв | На початку слова та після голосного | Juuso=Юусо/Ювсо, Juupajärvi=Юупаярві/Ювпаярві |
| ’юу, ьюу / ’юв, ьюв | Всередині слова після приголосного, пор. ju | |
| jy | ю | На початку слова й після голосного | Jyrki=Юркі, Jylhä=Юл(ь)гя, Jyväskylä=Ювяскюля |
| ’ю | Всередині слова після приголосних b, f, g, h, k, m, p, r, v | Ärjylä=Ер'юля/Яр'юля |
| ью | Всередині слова після приголосних d, l, n, s, t, але так, щоб не було двох ь поспіль | Öljymäki=Ельюмякі |
| jyy | юу/юв | На початку слова та після голосного | Jyykeä=Юукея/Ювкея, Jyysjärvi=Юус'ярві/Ювс'ярві |
| ’юу, ьюу / ’юв, ьюв | Всередині слова після приголосного, пор. jy | |
| jä | я | На початку слова й після голосного | Järvinen=Ярвінен, Poijärvi=Пойярві, Suojärvi=Суоярві |
| ’я | Всередині слова після приголосних b, f, g, h, k, m, p, r, v | Suonsyrjä=Суонсюр'я |
| На межі частин складного слова після приголосного, якщо попередній приголосний не передаємо разом з ь | Jyysjärvi=Юус'ярві/Ювс'ярві, Kilpisjärvi=Кіл(ь)піс'ярві/Кіл(ь)піс'ярві |
| ья | Всередині слова після приголосних d, l, n, s, t, але так, щоб не було двох ь поспіль | Pöljä=Пелья |
| На межі частин складного слова після приголосного, якщо попередній приголосний передаємо разом з ь | Vieljärvi=Віельярві |
| jää | яа | На початку слова й після голосного | Jääski=Яаскі |
| Всередині слова після приголосного, пор. jä | |
| jö | є | На початку слова та після голосного | Jöns=Єнс, Jöröjukka=Єреюкка |
| ’є | Всередині слова після приголосних b, f, g, h, k, m, p, r, v | Yrjö=Юр'є |
| ьє | Всередині слова після приголосних d, l, n, s, t, але так, щоб не було двох ь поспіль | Lötjönen=Летьєнен, Pöljönen=Пельєнен |
| jöö | єе | На початку слова та після голосного | Jöökki=Єеккі, Äijöö=Ейєе/Яйєе |
| ’єе, ьєе | Всередині слова після приголосного, пор. jö | |
| k | к | | Kauko=Кауко/Кавко, Kalske=Калске, Kotka=Котка |
| k, kj | ч | Швед., перед e, i, y, ä, ö | Kersten=Черстен, Kellberg/Kjellberg=Челльберґ |
| kk | кк | | Orvokki=Орвоккі, Kukkonen=Кукконен, Kokkola=Коккола |
| l | л | Перед голосним | Lauri=Лаурі/Лаврі, Saalasti=Сааласті, Aulanko=Ауланко/Авланко |
| Перед приголосним після складу з a, o, u | Salme=Салме, Tolppanen=Толппанен, Salpausselkä=Салпауссел(ь)кя/Салпавссел(ь)кя |
| ль / л | Перед приголосним після складу з e, i, y, ä, ö | Vilho=Вілго/Вільго, Siltanen=Сілтанен/Сільтанен |
| Деякі назви мають усталену форму, напр. | Helsinki=Гельсінкі |
| В кінці слова | Emil=Еміль/Еміл, Joel=Йоель/Йоел, Paul=Пауль/Паул/Павль/Павл |
| Багато імен західного походження з приголосним l традиційно пишуть в українській мові через ль, навіть якщо в попередньому складі голосний заднього ряду (a, o, u), напр. Adolf=Адольф, Albert=Альберт, Alfred=Альфред, Arnold=Арнольд, Osvald=Освальд, Valdemar=Вальдемар, Hjalmar=Яльмар тощо. Передаючи такі імена, слід дотримуватися української орфографічної традиції, однак передаючи фінські імена, ліпше дотримуватися вищезазначаних рекомендацій. |
| ль | Якщо далі йде сполучення j + голосний (пор. ja, je, ji, ju, jy, jä, jö) | Pöljä=Пелья |
| lju | ю | Швед., на початку слова | Ljung=Юнґ |
| ll | лл | Всередині слова між голосними | Kalle=Калле, Ulla=Улла, Svalling=Сваллінґ |
| Швед. після a, o, u перед приголосним | Kallvik=Каллвік |
| лль | Швед. після e, i, y, ä, ö перед приголосним | Kellberg=Челльберґ |
| Швед. у кінці слова | Lindell=Лінделль, Revell=Ревелль |
| m | м | | Mikko=Мікко, Lampi=Лампі, Maarianhamina=Мааріангаміна |
| mm | мм | | Emma=Емма, Lammio=Ламміо, Tammisaari=Таммісаарі |
| n | н | | Niilo=Нійло/Нііло, Nieminen=Ніемінен, Naantali=Наанталі |
| nn | нн | | Annikki=Анніккі, Kanninen=Каннінен, Päijänne=Пяйянне |
| o | о | | Outi=Оуті/Овті, Orko=Орко, Outokumpu=Оутокумпу/Овтокумпу |
| o | о/у | Швед., залежить від вимови в шведській мові | Rolf=Рол(ь)ф, Torstensson=Торстенссон, Borgå=Борґо |
| Bo=Бу, Olavsson=Улавссон, Domarby=Думарбю |
| oi | ой | | Oiva=Ойва, Koivisto=Койвісто, Voikkaa=Войккаа |
| oo | оо | | Roope=Роопе, Noopila=Ноопіла, Porvoo=Порвоо |
| ou | оу | Перед голосним | Louekoski=Лоуекоскі |
| оу/ов | В інших випадках | Outi=Оуті/Овті |
| p | п | | Pekka=Пекка, Tapola=Тапола, Pori=Порі |
| pp | пп | | Seppo=Сеппо, Tappurainen=Таппурайнен, Lappi=Лаппі |
| q | к | | Qvintus=Квінтус |
| qu | кв | | Sundquist=Сундквіст |
| r | р | | Risto=Рісто, Torvinen=Торвінен, Rauma=Раума/Равма |
| rr | рр | | Aarre=Аарре, Verronen=Верронен, Arrakoski=Арракоскі |
| s | с | | Simo=Сімо, Säisiö=Сяйсіе, Salo=Сало |
| sj | ш | Швед. | Sjundeå=Шундео, Sjöberg=Шеберґ |
| sk | ш | Швед. перед e, i, y, ä, ö | Skärström=Шерстрем, Skeppsbro=Шеппсбру |
| ski/skj | ш | Швед. | Skiöld/Skjöld=Шельд |
| ss | сс | | Jussi=Юссі, Kassinen=Кассінен, Nissilä=Ніссіля |
| stj | ш | Швед. | Stjernberg=Шернберґ, Tawaststjerna=Тавастшерна |
| t | т | | Tuulikki=Тууліккі/Тувліккі, Timonen=Тімонен, Turku=Турку |
| tj | ч | Швед. | Tjeder/Tjäder=Чедер |
| tt | тт | | Terttu=Тертту, Henttonen=Генттонен, Uittamo=Уйттамо |
| u | у | | Unto=Унто, Uotila=Уотіла, Kumpula=Кумпула |
| у/в | Як друга частина дифтонга та довгого u: див. au, eu, iu, ou, uu | |
| ui | уй | | Tuija=Туйя, Uino=Уйно, Puijo=Пуййо |
| uu | уу | Перед голосним та у кінці слова | Kuuanoja=Кууаноя, Kainuu=Кайнуу |
| уу/ув | Перед приголосним | Uuno=Ууно/Увно, Kuusinen=Куусінен/Кувсінен |
| v/w | в | | Valto=Валто, Wartiovaara=Вартіоваара, Vantaa=Вантаа |
| x | кс | | Felix=Фелікс, Axelsson=Аксельссон, Saxby=Саксбю |
| y | ю | | Käpylä=Кяпюля, Saxby=Саксбю, Kyllikki=Кюлліккі, Rydbeck=Рюдбекк, Chydenius=Чюденіус, Yrjölä=Юр'єля, Ylivieska=Юлівіеска, Kymmene=Кюммене |
| у/в | Як друга частина дифтонга та довгого y: див. ey, iy, yy, äy, öy | Köyliö=Кеуліе/Кевліе |
| і | У шведських іменах та назвах на початку слова | Yngve=Інґве, Ylander=Іландер, Yttervik=Іттервік |
| Додатково, наприклад, у цьому імені | Sylvia=Сілвія/Сільвія |
| и | У словах слов'янського походження | Zyszkowicz=Зишковіч |
| yi | юй | | Yijälä=Юйяля |
| yy | юу/юв | Не в кінці слова | Myyrmäki=Мюурмякі/Мюврмякі, Lyyli=Люулі/Лювлі, Kyyrö=Кюуре/Кювре, Yyteri=Юутері/Ювтері |
| юу | В кінці слова | Lempyy=Лемпюу, Uusikaarlepyy=Уусікаарлепюу/Увсікаарлепюу |
| yä | юя | | Keikyä=Кейкюя, Pöytyä=Пеутюя/Певтюя |
| yö | юе | | Kyösti=Кюесті, Yöntilä=Юентіля |
| z | с | | Mauritz=Маурітс/Маврітс, Zacharias=Сакаріас |
| ц | У словах німецького походження | Zimmer=Ціммер |
| з | У словах слов'янського походження | Zyszkowicz=Зишковіч |
| å | о | | Åke=Оке, Åström=Острем, Åggelby=Оґґельбю |
| а | Винятки | Åbo=Або, Åland=Аланд |
| ä | е/я | На початку слова | Ämmälä=Еммяля/Яммяля, Ähtäri=Егтярі/Ягтярі |
| я | Всередині та в кінці слова | Väinö=Вяйне, Jylhä=Юльгя, Mäntyharju=Мянтюгар'ю, Ypäjä=Юпяя |
| е | У шведських словах | Ängskulla=Енґскулла, Märta=Мерта, Räckhals=Рекгалс |
| äi | ей/яй | На початку слова | Äikiä=Ейкія/Яйкія |
| яй | Всередині слова | Käiväräinen=Кяйвяряйнен, Päiviö=Пяйвіе, Päijänne=Пяйянне |
| äy | еу/ев/яу/яв | На початку слова | Äystö=Еусте/Евсте/Яусте/Явсте, Äyräpää=Еуряпяа/Евряпяа/Яуряпяа/Явряпяа |
| яу/яв | Всередині слова | Säynätsalo=Сяунятсало/Сявнятсало, Mäyränen=Мяурянен/Мяврянен |
| ää | ее/яа | На початку слова | Ääri=Еері/Яарі, Äänekoski=Еенекоскі/Яанекоскі |
| яа | Всередині та в кінці слова | Kääriä=Кяарія, Vääksy=Вяаксю, Haanpää=Гаанпяа |
| ö | е | Не після j | Östen=Естен, Öljymäki=Ельюмякі, Överby=Евербю, Päiviö=Пяйвіе, Sjögren=Шеґрен, Körsbärsgränden=Черсберсґренден, Könönen=Кененен, Pöljä=Пелья, Sörnäinen=Серняйнен |
| Після j, пор. jö | Jöröjukka=Єреюкка |
| öi | ей | Не після j | Öintilä=Ейнтіля, Höijer=Гейєр, Töijensalo=Тейєнсало |
| Після j, пор. jö | |
| öy | еу/ев | Не після j | Öystilä=Еустіля/Евстіля, Röyttä=Реуття/Ревття, Söyrinki=Сеурінкі/Севрінкі, Vöyri=Веурі/Веврі |
| Після j, пор. jö | |
| öö | ее | Не після j | Höök=Геек, Ränsöö=Рянсее, Töölö=Тееле |
| Після j, пор. jöö | |
|
