Прагерія

Прагерія (фр. Praguerie) — заколот феодальної знаті Франції в лютому-липні 1440 проти централізаторськой політики королівської влади. Назва походить від фр. praguerie, досл. «празька справа», від Prague — Прага; назва по зіставленню з нібито аналогічним рухом празьких гуситів. Поштовхом до став ордонанс Карла VII 1439, що створював регулярну королівську армію, забороняв феодалам мати наймане військо і змушував служити у королівській армії. Також прямий земельний податок (талья) ставав постійним на потреби армії. Талья також збільшувалася у 3 рази.

Прагерія
Прагерія. Мініатюра з Вігілії на смерть короля Карла VII 1484 року. Прагерія. Мініатюра з Вігілії на смерть короля Карла VII 1484 року.
Дата: Лютий-липень 1440 року Місце: Пуату, Овернь, Бурбонне Результат: Договір Куссета (1440). Повстання зазнало поразки.
Сторони
Карл VII Артур III (герцог Бретані)	Карл I Бурбонський Дофін Людовик XI Жорж де Ла Тремойль Жан VI Бретанський Жан II Алансонський Людовик I де Бурбон-Вандом

Очолювали прагерію герцоги Карл I Бурбонський, Жан II Алансонський, Жан VI Бретанський.

Бунтівники, що діяли в Пуату, Оверні, Бурбонні, хотіли відчужити Карла VII від влади, номінально зробити правителем 16-річного дофіна (майбутнього Людовика XI) і правити від його імені. Прагерія була пригнічена королем за допомогою міст. Учасники повстання були помилувані.

Джерела

• Прагерія на сайті «Всі слова»