Прилежаєв Микола Олександрович

Мико́ла Олекса́ндрович Прилежа́єв (* 27 вересня 1877 (в різних джерелах вказуються 1872 та 1873 роки), Копосово, Нижньогородська губернія (в інших джерелах Нижній Новгород) — 26 травня 1944, Москва) — український та російський хімік-органік радянських часів, 1933 — член-кореспондент АН СРСР, 1940 — академік АН БРСР.

Прилежаєв Микола Олександрович
Народився	27 вересня 1877(1877-09-27) Копосово, Нижньогородська губернія
Помер	26 травня 1944(1944-05-26) (66 років) Москва
Поховання	Вірменське кладовище (Москва)
Країна	Російська імперія →  СРСР
Діяльність	хімік
Alma mater	Варшавський університет
Галузь	органічна хімія
Заклад	Варшавський політехнічний інститут, Варшавський університет, Київський політехнічний інститут, Білоруський університет
Вчене звання	доктор хімічних наук
Науковий ступінь	член-кореспондент АН СРСР,академік Білоруської АН
Членство	Академія наук СРСР Academy of Sciences of the Byelorussian SSRd
Відомий завдяки:	Реакція Прилежаєва
Нагороди	Премія ім. О. М. Бутлерова 1912 року

Біографія

Походить з священицької родини. 1895 року закінчив Нижньогородську духовну семінарію.

Любов до хімії йому привинув дядько — Фаворський Олексій Євграфович. 1900 року закінчив навчання у Варшавському університеті — фізико-математичний факультет. Того ж року прийнятий на посаду молодшого асистента при кафедрі органічної хімії в Варшавському політехнічному інституті, 1908 року — старший асистент.

1909 року запропонував «реакцію Прилежаєва» — методика одержання альфа-оксидів олефінів.

Довів, що алкільні замісники при подвійному зв'язку у олефінів сприяють реакції, тоді як споріднені подвійні зв'язки її сповільнюють. Практично вказав, що ацетиденові зв'язки вступають в цю реакцію з меншою швидкістю, що надає можливість отримання оксидів із збереженими потрійними зв'язками.

1912 року при Петербурзькому університеті захистив магістерську дисертацію, приступав до праці як професор Варшавського університету. Того ж року отримав премію ім. О. М. Бутлерова за роботу про дію органічних гіпероксидів на деякі сполуки.

1912 року у Варшаві опубліковано його працю «Органічні перекиси та застосування їх для окислення ненасичених сполук».

Протягом 1915–1923 років — професор Київського політехнічного інституту.

З 1924 року працює професором в Білоруському університеті.

У 1928 році був організатором та учасником П'ятого Менделєєвського з'їзду.

В деяких джерелах наводиться інформація, що в 1930-х роках був арештований.

1933 року — член-кореспондент АН СРСР — рекомендований академіками Фаворським, М.Курнаковим та М. Зелінським.

Після початку нацистсько-радянської війни був перехований білоруськими партизанами, в партизанському загоні перезимував, вивезений літаком до Москви разом з членом-кореспондентом АС СРСР І. А. Ветохіним.

Його праці стосувалися хімії кисневмісних органічних сполук. Написав близько 50 праць, з них 4 монографії.

Похований на московському Вірменському кладовищі.

Джерела

• Експерт [Архівовано 14 грудня 2013 у Wayback Machine.]
• Велика українська енциклопедія
• Енциклопедія Волошина
• http://www.xumuk.ru/bse/2221.html [Архівовано 13 грудня 2013 у Wayback Machine.]
• http://foto-progulki.ru/prilezaev-na [Архівовано 13 грудня 2013 у Wayback Machine.]
• Родовід(рос.) [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
• http://100v.com.ua/ru/Prilezhaev-Nikolay-Aleksandrovich-person [Архівовано 13 грудня 2013 у Wayback Machine.]
• Ім'я в білоруській науці(рос.)^{[недоступне посилання з липня 2019]}