Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Приозерне (Івано-Франківський район)

село в Івано-Франківській області, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Приозерне (Івано-Франківський район)map
Remove ads

Приозéрне (давня назва Псари) село в Україні, у Рогатинській міській громаді Івано-Франківського району Івано-Франківської області.

Коротка інформація село Приозерне, Основні дані ...
Remove ads

Історія

Узагальнити
Перспектива

Про Псари відомо з другої половини XVIII століття. Є підстави вважати, що село виникло давніше.

Згадується 9 вересня 1449 року в книгах галицького суду[3].

Перший відомий власник або посідач Ян Влодкович[4]. Перший відомий власник — галицький підканцлер Юзеф Яблоновський. Будує класицистичну садибу, з колонами, портиком (дерев'яний, згорів у пожежі).

Після смерті магната маєток через спадки і шлюби потрапляє, до графа Станіслава Рея (1833—1873). До 1880 року старий палац розібрали, а ще до того поруч почали зводити нову садибу. Опікувалась тим дружина Станіслава і власне спадкоємиця маєтку Вільгельміна Рей з роду Ґлоґовських.

На території села у минулому існував Псарський став[5].

У 1939 році в селі мешкало 1230 осіб, з них: 1060 українців-грекокатоликів, 100 українців-римокатоликів, 60 поляків та 10 євреїв[6].

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області», увійшло до складу Рогатинської міської громади[7].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Рогатинського району, село увійшло до складу новоутвореного Івано-Франківського району[8].

Remove ads

Пам'ятки

Узагальнити
Перспектива

Садиба Рея (XVIII—XIX ст.)

Маєток у Псарах, належав графському роду Реїв, нащадкам древнього роду Потоцьких[джерело?]. Первісний палацовий комплекс (класичний, з колонадою, портиком) виник у Псарах в другій половині XVIII століття. У 1880 році старий палац розібрали, а новий графиня Вільгельміна почала зводити ще за існування будинку-старця. Спроєктував нову садибу відомий львівський архітектор Юліан Захаревич. Будівництво садиби в еклектичному стилі завершили у 1882 році[9].

За радянської влади використовувався для господарчих потреб. Згодом — як психіатрична лікарня[10]. У 1955 році в палаці оселилися студенти Рогатинського зооветеринарного комплексу. За часів незалежної України тут діяв жіночий монастир, а потім садибу передали УПЦ Київського патріархату.

В'їзна брама зведена у 1822 році. В путівнику-карті «Рогатин», виданому у тернопільському видавництві «Наш світ», подається інформація, що в'їзний проїзд палацу колись був наскрізним, але в 1970 році його замурували — тут було облаштовано місце для встановлення пам'ятника Леніну[11]. За повідомленнями ЗМІ, у 2004 році палац проданий у приватні руки[12].

Церква Преображення Господнього

Церква Преображення Господнього збудована у 1793 році[13].

Remove ads

Відомі люди

  • Антоній Василь Дідушицький (1757—1817, Миропіль)[14] — польський політик[15], син коронного чашника графа Тадеуша Дідушицького[14].

Примітки

Джерела та література

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads