Присяжнюк Олександр Дмитрович

Присяжнюк Олександр Дмитрович (нар. 25 березня 1964(19640325) — 4 липня 2022) — старший сержант 3-тя окрема танкова бригада, учасник російсько-української війни.

Присяжнюк Олександр Дмитрович
Старший сержант
Загальна інформація
Народження	25 березня 1964(1964-03-25)  Гвоздярня, Садківська сільська рада, Дзержинський район, Житомирська область, Українська РСР, СРСР
Смерть	4 липня 2022(2022-07-04) (58 років)  Слов’янськ, Краматорський район, Донецька область, Україна
Поховання	Військове кладовище № 2
Псевдо	Хахол
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Танкові війська
Війни / битви	Російська збройна агресія проти України
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Присяжнюк.

Життєвий шлях

Народився с. Гвіздярня, Романівський район (нині — Житомирський). Закінчив Ясногородську ЗОШ.

В 1981—1982 рр. навчався в Центрі професійно-технічної освіти м. Житомира на професії "Електромонтера"^[1].

В 1982 року проходив строкову службу в танкових військах (зокрема і в Монголії). Після служби в армії закінчив танкове училище.

Трудову діяльність розпочав в Житомирському заводі хімічного волокна. Більшу частину свого життя Олександр Присяжнюк пропрацював у Житомирському трамвайно-тролейбусному управлінні на посаді монтер колії. Потім влаштувався на Житомирський м'ясокомбінат^[2] зайнявши посаду садівника.

З початком війни пішов добровольцем на фронт. Олександра направили в дев'ятий танковий батальйон на посаду командира взводу танкової роти. Разом зі своїм підрозділом Олександр пішов на завдання, але не повернувся, загинувши в бою під Слов'янськом 4 липня^[2].

20 липня 2022 року похований в Житомирі, на Смолянському військовому цвинтарі^[3][4][5].

Нагороди

Указом Президента України №617/2022 від 29 серпня 2022 року, нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня посмертно^[6].