Пролетарій (склозавод)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Пролетарій.

ДП «Лисичанський склозавод» — виробник високоякісного полірованого листового флоат-скла в Україні^[1]. Профіль підприємства — виготовлення листового полірованого скла для будівельних та інших підприємств СНД, України та країн ближнього зарубіжжя.

Лисичанський склозавод

Тип	державне підприємство
Форма власності	державна власність/ власність територіальних громад
Правова форма	публічна компанія
Галузь	скляна промисловість
Засновано	29 березня 2018, існує з 1913
Засновник(и)	Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України
Штаб-квартира	вул. Мічуріна, 1, Лисичанськ, Україна
Попередні назви	Лисичанський склозавод «Пролетарій»
Ключові особи	в. о. Нагній С. П.
Послуги	виробництво, формування й оброблення листового скла, інших машин і устатковання спеціального призначення, дерев'яної тари
Власник(и)	Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України
Код ЄДРПОУ	42029891
proletary.ua/index.html

Історія

В 1912 році акціонерне товариство «Лівенгофських скляних і пробкових виробництв» придбало у дружини генерал-майора Насветевича ділянку землі біля станції Рубіжне, багатої покладами піску, крейди, мергелю, вугілля. Він призначався для скляного, хімічного та шамотного заводів. До будівництва скляного приступили в 1913 році.

Спочатку збудували дві великі скловарні вани. Одна з них, системи Гоббі, призначалася для виробництва полубемского скла віконного, інша — для різного роду скляних виробів. До 1931 року у цих печах скло видувалося «халявним» способом.

В 1920 році склозавод перейшов у власність держави, а в 1921 — увійшов до складу тресту «Хімутоль», який об'єднав підприємства хімічної, вугільної і скляної промисловості Лисичанського промислового району. У 1923 році підприємство отримало назву "Державний склозавод «Пролетарій».

11 лютого 1932 року при реконструкції ванни № 2 була встановлена машина Фурко вертикального витягування скла. Наступного року була реконструйована і перша ванна, у зв'язку з чим на заводі зникла професія склодува. У 1935-1937 рр. були збудовані два конвеєра зворотно-поступального руху виробництва полірованого скла. У 1938 році був збудований дзеркальний цех. До війни також почали випускати флюси для механізованого електрозварювання по методу академіка Патона. У 1940 році підприємства реконструювало машинованний цех.

У жовтні 1941 року, під час війни завод був зупинений. Основне обладнання було вивезено до Удмуртської АРСР, а інше обладнання і будівлі були підірвані. Після звільнення міста у вересні 1943 року почалися роботи по відновленню заводу. У 1944 році була здана перша продукція, а 1949 року підприємство було повністю відновлено.

У 2001 році підприємство було перетворено на Закрите акціонерне товариство. А у 2010 на Публічне акціонерне товариство. У ці роки були об'єднані 2 склозаводи Пролетарій (м. Пролетарськ) та Мехстекло (м. Верхнє) зі спільною назвою «Пролетарій», і виробництво перенесене на завод у Верхньому, Пролетарський завод зупинено. 21 лист. 2013 р. завод відсвяткував своє 100-річчя^[2]

2 липня 2014, під час АТО, по заводу у Пролетарську був завданий авіаудар.^[3]

16 лип. 2015 — відбулося відкриття цеха № 2-5 промпереробки скла^[4]. У 2015 завод зупинено і станом на весну 2020 рік він більше не працює.

Завод у Пролетарську станом на весну 2020 р. таємно ріжуть на металобрухт.^[5]

Події, пов'язані з підприємством

• 23 грудня 2010 року голова наглядової ради Олександр Кандрін потрапив у ДТП, внаслідок якого загинуло три людини. У квітні 2011 року він полишив свою посаду. Згодом він був засуджений на 5 років.