Дрожки

Дро́жки, рідко дрожка — невеликий легкий двомісний візок на ресорах^[1]. Вживався до початку XX століття.

М. Є. Свєрчков. «Орловська кобила Краса на бігу в дрожках», 1870 р.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Дрожки (село).

Історія

Первісно дрожки являли собою дуже примітивну повозку: насади з'єднувалися довгими брусами-підтоками, зверху укладали дошку, яка і служила сидінням (такі дрожки іноді називали «трясучками»). Пізніше дрожки вдосконалили, додали до них ресори й кузов. Іноді вдосконалені дрожки називали колясками^[2]. У Словнику Брокгауза і Єфрона вказується, що візницькі дрожки початку XX ст. належать до фаетонів, але однокінних^[3].

Дрожки були переважно міським екіпажем, для далеких поїздок їх не використовували^[2].

Бігові дрожки

Бігові дрожки чи бігунки — легкі двомісні дрожки, запряжені одним конем^[2][4]. Винахід бігових дрожок пов'язують з ім'ям графа О. Г. Орлова-Чесменського^[5]. Використовувалися поміщиками чи їхніми управителями для об'їзду маєтку, поїздок до найближчих сусудів (заміняли сучасний велосипед). Управляв конем один з сідоків^[2].

До кінця XIX ст. бігові дрожки служили для випробування рисистих коней з російською упряжжю (дуга і голоблі). З 1880 років поступово витіснені американками і гойдалками^[5].

Каліберні дрожки

Каліберні дрожки чи калібер, гітара — московська назва безресорних (чи на простих малих ресорах) дрожок початку XIX століття^[6][7].

Візницькі дрожки

Прольотка середини XIX ст. Музей кіностудії «Мосфільм»

Візницькі дрожки (прольотні дрожки, прольотки) використовувалися візниками в містах. Це був легкий двомісний екіпаж на ресорах і з відкидним верхом^[8]. З'явилися у 1840-х роках, замінивши собою калібер. На початок XX ст. вони являли собою екіпаж типу фаетон, але запряжений тільки одним конем^[3]. У містах СРСР їх можна було побачити ще в 1940-х роках^[2].

Дроги

Дрогами називався довгий віз без кузова для перевезення великих вантажів (також щодо нього вживалася назва «биндюги́, бендюги́»)^[9]. Він міг використовуватися і як катафалк^[9]. Візників на биндюгах називали «биндюжниками».

Етимологія

Слово дрожки запозичене з російської мови, де його походження залишається неясним. У російській мові дроги означає також «нижня частина воза, снасть», а дрога — «підтоки, розвора». Припускається спорідненість з дав.-ісл. draga, давн-англ. dragan («тягти»), що зводиться до пра-і.є.: *dherāgh-. Окрім того, існували гіпотези зв'язку з прасл.: *drъgati («дрижати»), походження від пракельт. *drogon («колесо»), ірл. droch^[10].

Російське слово було засвоєне й іншими мовами для позначення легкого екіпажа: нім. Droschke, пол. dorożka, чеськ. drožka. У польських джерелах повідомляється, що в російській і прусській^[pl] Польщі словом dorożka називали той самий тип екіпажа, який в австрійській Польщі^[pl] був відомий як fiakier^[11].

Галерея

• 
  Бігові дрожки в Петербурзі. Малюнок 1860 року
• 
  Прольотка в Петербурзі. Фото Ф. Краткого, 1896 р.
• 
  Дроги-катафалк. Швеція, 1965 р.

Див. також

• Лінійка (екіпаж)
• Фіакр

Посилання

• Дрожки бігові // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Теза, 2006.