Простяков Владислав Дмитрович

Владисла́в Дми́трович Простяко́в (16 жовтня 1996(19961016) — 13 грудня 2018) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни^[1].

Владислав Простяков
Солдат
Загальна інформація
Народження	16 жовтня 1996(1996-10-16) Вільногірськ
Смерть	13 грудня 2018(2018-12-13) (22 роки) (помер від поранень)
Псевдо	Студент
Військова служба
Роки служби	2016—2018
Приналежність	Україна
Рід військ	Десантні війська
Формування	79 ОАеМБр
Війни / битви	Війна на сході України Оборона Маріуполя
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Простяков.

Життєпис

Народився 1996 року в місті Вільногірськ (Дніпропетровська область); мешкав у місті Дніпро. 2015-го здобув фах кулінара у Дніпровському центрі профтехосвіти туристичного сервісу, працював у дніпровських закладах харчування.

2016 року призваний на строкову військову службу; солдат, навідник (КПВТ) 5-ї роти 2-го батальйону 79-ї бригади. 10 листопада 2016-го підписав контракт.

Вранці 13 грудня 2018 року зазнав важкого поранення під час обстрілу позицій ЗСУ терористами поблизу села Гнутове з великокаліберних кулеметів. Терміново доставлений до військового госпіталю в місті Маріуполь. Незважаючи на всі зусилля лікарів, ввечері помер.

16 грудня 2018-го похований у місті Вільногірськ^[2].

Без Владислава лишились батьки.

Нагороди та вшанування

• Указом Президента України № 47/2019 від 28 лютого 2019 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкового виконання військового обов'язку» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[3].
• 16 жовтня 2019 року на фасаді Вільногірської загальноосвітньої школи № 2, де навчався Владислав, йому було відкрито меморіальну дошку^[4].
• Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 13 грудня^[5][6].