Прохоров Дмитро Олексійович

Прохоров Олексійович Дмитро (14 лютого 1998, с. Васильків, Шполянський район, Черкаська область — 24 лютого 2022, ?) — старший солдат Харківського прикордонного загону ДПСУ, учасник відбиття повномасштабного нападу Росії на Україну.

Прохоров Дмитро Прохоров Дмитро Олексійович
Старший солдат
Загальна інформація
Народження	14 лютого 1998(1998-02-14) Васильків, Черкаська область, Україна
Смерть	24 лютого 2022(2022-02-24) (24 роки) Україна
Національність	українець
Військова служба
Роки служби	2020—2022
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Формування	Харківський прикордонний загін
Війни / битви	Російсько-українська війна /
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Прохоров.

Життєпис

Народився 14 лютого 1998 року в селі Васильків Шполянського району Черкаської області.

У 2020—2021 рр. проходив строкову військову службу у Кінологічному навчальному центрі ДПСУ та на ділянці Харківського прикордонного загону.

23 лютого 2022 року заступив у прикордонний наряд. Уранці 24 лютого доповів про початок обстрілу з Росії та разом з іншими солдатами — Максимом Незолою та Іваном Якимчуком — вступив у бій з ворогом. У цей же день загинув у результаті ракетно-артилерійського обстрілу по позиціях оборони кордону. Спочатку похований небайдужими місцевими жителями. Перепохований 3 лютого 2023 року.

Нагороди

Указом Президента України від 17 березня 2023 року за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність Військовій присязі удостоєний ордена «За мужність» ІІІ ступеня, посмертно.^[1]