Прохоров Олексій Миколайович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Прохоров.

Олексій Миколайович Прохоров (19 січня 1923(19230119) — 27 травня 2002) — радянський військовий льотчик, двічі Герой Радянського Союзу (1944). Генерал-майор авіації (1976).

Олексій Миколайович Прохоров
рос. Алексей Николаевич Прохоров
Народження	19 січня 1923(1923-01-19) с. Рождественське
Смерть	27 травня 2002(2002-05-27) (79 років) Москва
Поховання	Троєкуровське кладовище
Країна	СРСР
Приналежність	Радянська армія
Вид збройних сил	ВПС СРСР
Рід військ	Штурмова авіація
Освіта	Balashov Higher Military Aviation School of Pilotsd (1942) і Військово-повітряна академія (1950)
Роки служби	1940—1988
Звання	Генерал-майор авіації
Війни / битви	Німецько-радянська війна
Нагороди

Біографія

Народився 19 січня 1923 в селі Рождественське (нині Поворинськського району Воронезької області). У 1940 році закінчив Борисоглєбський аероклуб.

З 1940 року в лавах Червоної Армії. Навчався в Балашовської військовій авіаційній школі пілотів, яку закінчив у 1942 році.

З березня 1943 року в діючій армії. Воював на Ленінградському, потім 3-му Білоруському фронтах. Був командиром ланки, ескадрильї. До листопада 1943 року командир ескадрильї 15-го Гвардійського штурмового авіаційного полку (277-ма штурмова авіаційна дивізія, 1-ша повітряна армія, 3-й Білоруський фронт) Гвардії капітан О. М. Прохоров зробив 180 бойових вильотів на штурмовку об'єктів ворога, за що 19 квітня 1945 року удостоєний звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 6126).

29 червня 1945 року за 238 бойових вильотів, скоєних до травня 1945 року, і нові бойові відзнаки командир ескадрильї гвардії капітан О. М. Прохоров нагороджений другою медаллю «Золота Зірка».

Після війни О. М. Прохоров успішно закінчив Червонопрапорну Військово-Повітряну академію в 1950 році, служив на командних посадах у ВПС. Потім був на викладацькій роботі, заступником начальника Вищого військово-авіаційного інженерного училища. З 1968 по 1975 і з 1979 року на викладацькій роботі у Військовій академії імені М. В. Фрунзе.

Генерал-майор авіації (1976). Жив у Москві. Помер 27 травня 2002. Похований на Троєкуровському кладовищі.

Пам'ять

Бронзове погруддя О. М. Прохорова встановлено на батьківщині у Борисоглєбську. Почесний громадянин Борисоглєбська (1982).

Література

• Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь в 2 томах. Том 2: — Москва: Воениздат, 1988. — стор. 325

Посилання

• Біографія О. М. Прохорова на сайті «Красные Соколы» [Архівовано 10 лютого 2015 у Wayback Machine.] (рос.)