Прощена неділя

Прощена неділя, Сиропусна неділя (церк.-слов. Неделя сыропустная; грец. Κυριακή τῆς Τυρινής, Κυριακή τῆς Τυρο-φάγου), також Тиждень Адамового вигнання (грец. Κυριακή τῆς ἐξορία τοῦ Ἀδάμ; лат. Quinquagesima; Esto mihi), Сиропуст^[1]; Прощений день^[2] — останній день Масниці і остання неділя перед Великим постом. Четвертий і останній з чотирьох тижнів підготовки до Великого посту в Православ'ї (сьома неділя перед Великоднем^[3]), яке слідує після «Тижня про Страшний суд», останній день, коли, відповідно до Типікону, дозволяється їсти скоромну їжу: яйця і молочні продукти. Назва слов'янським словом «Сиропусний» позначає «сир опускаю», тобто «сир залишаю».

Прощена неділя Сиропусна неділя
Прощена неділя Сиропусна неділя Адам і Єва. Е. Делакруа. XIX століття. Бібліотека палацу Бурбонів
Ким святкується	римо-католики, греко-католики, православні
Початок	за 7 тижнів до Воскресіння
Дата	Easter − 49 daysd
Святкування	богослужіння, чин прощення
Традиції	просити взаємно у всіх прощення
Пов'язаний з	Великий піст

Обряд прощення

Увечері на «постові заговини» старі люди ходили до рідних і знайомих «прощатися» — просити прощення за «кривди» чи «гріхи», заподіяні протягом цілого року. Також існує звичай відвідувати могили померлих родичів, щоби і в них просити вибачення.

Прощення здебільшого відбувалося у формі такого діалогу:

— Прости мені! — Бог простить! — І в другий раз прости! — Бог простить! — І в третій раз прости! — Бог простить і я прощаю!

Страви

На прощену неділю прийнято їсти вареники. За народною приказкою, на прощену неділю «і бусурмени вареники їдять!».

Західне християнство

У Католицтві

Аналог Прощеної неділі в римській літургійній традиції — лат. Quinquagesima, досл. «п'ятдесятий [день]», оскільки є днем за 50 днів до Великодня. Ця назва з'явилася в VI столітті. Крім того, ця неділя також називалася лат. Esto mihi, досл. «будь мені», по перших словах вхідного піснеспіву (Пс. 30:3)^[4]. До реформи Римського календаря в 1969 році ця неділя входила в підготовчий період перед Великим Постом (літургійний колір — фіолетовий), а після цього було віднесено до Рядового часу й втратило свої назви. На даний час як особливе святкування Quinquagesima зберігається в екстраординарній формі римського обряду^[5]. Серед звичаїв народів Римо-католицької церкви ця неділя припадала на період карнавалу.

Лютеранські церкви

Див. також: Список церковних кантат за літургійною нагодою#Остання неділя перед Великим постом (Естоміхі)

У лютеранстві Лука 18:31–43 поєднується з Коринфянам 13:1–13 (похвала любові Павла Апостола).

Композитори, які писали кантати для неділі Естоміхі, включають:

• Йоганн Себастьян Бах: BWV 22, 23, 127 та 159 (див. Церковна кантата (Бах))
• Кристоф Ґраупнер: 25 кантат
• Георг Філіпп Телеман: 21 збережена кантата,^[6] включаючи TWV 1:1258 (Harmonischer Gottes-Dienst).

Лютеранські країни, такі як Данія, відзначають Квінквагезіму (П'ятдесятницю перед постом) як пік Фастелавну.^[7] Після відвідування Меси в Масляну неділю, парафіяни насолоджуються масляними булочками (fastelavnsboller), "круглими солодкими булочками, які покриті глазур'ю та наповнені кремом та/або джемом".^[7] Діти часто переодягаються і збирають гроші від людей, співаючи.^[7] Також вони практикують традицію розбивання бочки, що символізує боротьбу з Сатаною; після цього діти насолоджуються солодощами всередині бочки.^[7] Лютеранські християни в цих країнах носять масляні лозини (fastelavnsris), що є "гілками, прикрашеними солодощами, маленькими подарунками тощо, які використовуються для прикрашання дому або даруються дітям".^[7]

Англіканське співтовариство

Ця неділя має різні назви в двох різних календарях, які використовуються в Церкві Англії: у календарі Книги спільних молитов (1662) ця неділя відома як Квінквагезіма, тоді як у календарі Спільного богослужіння (2000) вона відома як Наступна неділя перед Великим постом.^[8] У цьому останньому календарі вона є частиною періоду Звичайного часу, що припадає між святами Стрітення Господнього (кінець сезону Богоявлення) та Попільною середою.

Методизм

У Об'єднаній методистській церкві та Глобальній методистській церкві ця неділя відома як Неділя Преображення і є останньою з "Неділь після Богоявлення". Літургійний колір, який зазвичай використовується - білий, і деякі церкви можуть дотримуватися практики спалювання пальмових гілок попереднього року для створення попелу для Попільної середи.^[9]

Див. також

• Масниця
• Запуст (християнство)
• Карнавал