Пузирецька волость

Пузирецька волость — адміністративно-територіальна одиниця Бердичівського повіту Київської губернії з центром у селі Пузирки.

Пузирецька волость
Центр	Пузирки
Площа	8994 (1886)
Населення	4856 осіб (1886)
Густота	49.4 осіб / км²

Станом на 1886 рік складалася з 10 поселень, 10 сільських громад. Населення — 4856 осіб (2363 чоловічої статі та 2493 — жіночої), 472 дворових господарства^[1].

Земля волості

	Площа, десятин	У тому числі орної, десятин
Сільських громад	4909	3258
Приватної власності	9280	3271
Іншої власності	267	195
Загалом	8994	6724

Основні поселення волості:

• Пузирки — колишнє власницьке село за 15 верст від повітового міста, 637 осіб, 67 дворів, православна церква, школа, постоялий будинокрки]] і водяний млин. За 4 версти — винокурний завод.
• Великі Гадомці — колишнє власницьке село, 551 особа, 66 дворів, православна церква та школа.
• Закутинці — колишнє власницьке село, 583 особи, 44 двори, православна церква, школа, постоялий будинок і водяний млин.
• Красівка — колишнє власницьке село, 368 осіб, 52 двори, православна церква, постоялий будинок, кінний млин і кінський завод.
• Садки — колишнє власницьке село, 506 осіб, 61 двір, постоялий будинок і вітряний млин.
• Сингаївка — колишнє власницьке село, 256 осіб, 28 дворів, православна церква, школа та постоялий будинок.
• Чехи — колишнє власницьке село, 366 осіб, 35 дворів, православна церква та постоялий будинок.

Джерела

• Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)