Пул (розмінна монета)

Пул (рос. пуло, араб. پول) — розмінна монета ряду Євразійських країн, яка карбувалася починаючи з XIII ст. Пули карбувалися у Золотій Орді, Афганістані, Бухарському, Кокандійському, Джунгарському та Кримському ханствах. З середини XIV до середини XVI ст. пули карбувалися на територіях князівств Північно-Східної Русі, і навіть Галичини (львівський пул). На сьогодні грошова одиниця Ботсвани та розрахункова одиниця в Афганістані^[1].

Версії походження назви

Припускається, що перський варіант слова пул (араб. پول) походить з дав.-гр. ὀβολός («обол»)^[2]. Також існують російські версії походження назви слова — «пуло». За версією російського дослідника Орєшнікова А. В. слово «пуло» дослівно означало як «луска риби». Можливо саме за цим варіантом тонкі неправильної форми монети часто називали «лусочка» (рос. чешуйка)^[3]. За версією Михайлова В. назва «пуло» виникла від слова «плювки», так як мідні монети були переважно маленьких розмірів і їх часто ховали за щокою^[4]. За версією Спаського І. Г. походження назви «пуло» від слова «фоліс» — мішечки з певною кількістю монет в Римській імперії^[5].

Пули Золотої орди

Докладніше: Монети Золотої Орди

Чаґатайський улус

Основна стаття Монети середньовічного Казахстану

Чаґайський улус. Пул карбований у Худжанді 1290 року

У 1225 році, незадовго до своєї смерті, він передав західні землі Центральної Азії своєму другому синові Чаґатаю, який заснував державу, відому під назвою Чагатайський улус. У 1271—1272 роках Масуд-Беком була проведена грошова реформа, згідно якої мідні посріблені дирхами були замінені на повноцінні срібні. Бл. середини 70-х років XIII ст. виникла потреба в дрібній розмінній монеті — пулах (фулуси, фельси). Мідні пули, в різні часи, карбувалися в центральних містах улусу — Самарканді, Бухарі, Ташкенті, Отрарі, Алматі, Кашгарі та ін. А також на підконтрольваних територіях в певні періоди Мавераннахру, Могулістану та східного Хорасану. Майже на всіх монетах Чаґатайського улусу карбувалася ханська тамга^[6].

Мухшинський улус

Докладніше: Монети Мухшинського улусу Золотої Орди

Анонімний пул Мухші. 1362 (744 р. Г.) рік

Пули Мукшинського улусу карбувалися на трьох монетних дворах, в його основних центрах — в Укеці, Мухші та Базджині. Пули Укеку карбувалися з перервами в 1276—1340 роки. В Мухші виготовлялися пули в 1317—1362 роки. Базджина відомий лише один тип пулів карбований в 1353 році^[7].

Булгарський улус

Докладніше: Монети Булгарського улусу Золотої Орди

Пул із серії «решітка щастя». Кінець ХІІІ ст.

Карбування пулів Булгарського улусу Золотої Орди відбувалося переважно на монетному дворі в Білярі. Період карбування — 60-ті роки ХІІІ ст. по 90-ті роки XIV ст. Вага мідних пулів у різні періоди карбування коливалась від 1,0 до 8 гр. в різні періоди карбування. Мідні пули розділяються на 4 типи:

• 1) Серія мідних пулів «решітка щастя» / карбування Булгару
• 2) На аверсі тамга Бату-хана в трикутнику, на реверсі надписи: «в добрий час. Новий пул». Період карбування 690—734 р. Х.^[8]
• 3) мідні пули з тамгою Бату-хана в 6-кутній зірці, поміж проміння дата. На реверсі надпис «пул Булгару». Час карбування 1333/34 (734 р. Х.)^[9]
• 4) Анепіграфна монета з зображенням звіра, риб, квітки, сонця та ін. на аверсі. На всіх монетах Булгару карбувалася двозубцева тамга Бату-хана. Карбувалися на початку XIV ст. і до 30-х років^[10].

Пули Хорезму

Докладніше: Монети Хорезму (період Золотої Орди)

Карбувана в Хорезмі. Мідний пул часів Абдулах-хана 1370 року

Перші мідні пули Хорезму почали карбуватися за часів хана Токти у 1209 році. Середня вага пулів — 0,8-2,2 гр^[11]. За часів правління Джанібека почали карбуватися пули зі збільшеною вагою. Дослідники умовно розділили їх на фракції: 1½ (2,9 гр. та були відповідними до ³⁄₅ вагових шаїри) та 2 пули (Вага бл. 4 гр. відповідні до ⁴⁄₅ шаїрів). В 1355 році карбувалися потрійні пули (вага бл. 6 гр. відповідні до ⁶⁄₅ шаїрів) із зображенням сонця, на фоні якого стоїть лев^[12]. За часів правління Бердібека карбувалися монети в 1 та 1½ пули. З 1365 (764 р. Г.) року і до 1391 року всі типи пулів почали карбуватися анонімно. В 1369 році карбувалися монети з умовним номіналом в 4 пули (Вага 10 гр.)^[13][14].

Пули Ногайського улусу

Докладніше: Монети Ногайського улусу

Карбування у Сакчі. Пул. Ногай 1291 (690 р. Г) рік

Мідні пули Ногайського улусу (фуллери, або фоллери) почали карбуватися беклярбеком Ногаєм в першій половині 70-х років XIII ст. у місті Сакча. У 1300-х роках, після смерті Ногая, улус припиняє своє існування. Сакча недовгий період знаходиться в управлінні сина Ногая Чака (1273—1301/2), під керуванням Токти-хана (1291—1312). З 1301 року, після смерті Чака, хани не ставляли своїх намісників — територія управлялася самостійно. В першому десятилітті XIV ст. місто Сакча було доєднано до територій Кримського улусу^[15]. Перші мідні монети почали карбуватися з 1273 року наслідуючи візантійські мідні монети під сюзеренітетом Ногая. У 1286—1296, 1301—1313 роках карбувалися срібні та мідні монети ханів Улус Джучі. У 1310—1313 роках карбувалися мідні монети генуезької синьйорії. У другому десятилітті XIV в. мідна емісія «синьйорії за візантійською традицією» під сюзеренітетом золотоординського хана та мідні імітації монет джучидів і ногайців^[16].

Пули Орда-Базару

Пул Орда-Базару. XV ст.

Пули Кримського півострова

Докладніше: Монети Криму та Пули Кримського улус-юрта Золотої Орди

Кримський улус-юрт Золотої Орди. Мідний пул Тута-Менгу (1282—1287)

Карбування мідних пулів Кримського півострова можна розділити на 3 етапи:

1 етап. Золотоординське карбування пулів у Солхаті

Мідні пули Кримського улус-юрта Золотої Орди почали карбуватися за часів правління золотоординського хана Берке (1257—1266) і припинилися за часів правління хана Тохтамиша. Середня вага пулів складала 1,5-3,4 гр. Діаметр 16-21 мм. 48 пулів прирівнювалися до 1 бариката (йармак, пізніше йармак замінився дирхемом)^[17].

2 етап. Генуезьке карбування в Кефі за часів Золотої орди

На мідних пулах Генуезького карбування банком Святого Георгія у Кефі надкарбовувався герб Генуезької республіки — брама з трьома вежами. В основному це були анонімні пули часів правління Узбек-хана (1320—1339). Період перебування в обігу — 20-50 роки XV ст. На реверсі тамга Бату. На деяких пулах карбувалося зображення в чотирикутнику, або натомість тамги карбувався геометричний орнамент. Відомі також пули зі збереженим надписом навколо тамги: «Допомога Миру та Віри». Вага — 1,15-2,85 гр.^[18][19][20].

3 етап. Ханське карбування на початку утворення Кримського ханства

У 1453, 1462 рр. (858, 867 р. Х.) засновник Кримського ханства Хаджі I на монетному дворі Кирк-Ору почав карбувати мідні пули з тамгою роду Ґераїв. На аверсі монет позначалося ім'я хана: «Верховний султан Хаджі Ґерай»^[21]. У 1462 році мідні пули карбуються також і на монетному дворі у Солхаті^[22].За часів правління хана Нур-Девлета карбується нова розмінна монета на зміну пулам — мідний манґір^[23].

Пули удільних князівств Північно-Східної Русі

Докладніше: Пули удільних князівств Північно-Східної Русі

Пуло Московського улусу. XV ст.

мідні розмінні монети, які карбувалися наприкінці XIV — початку XVI століть наслідуючи спочатку дрібні монети Золотої Орди. Пуло карбувався в Городенському, Тверському, Рязанському та інших удільних князівствах Московського улусу Золотої Орди. На місцевих пулах карбувався надпис, «пуло ярославское(рос.)», «пуло твѣрское(рос.)», і.т.д. 60-70 пулів міді прирівнювалися до 1 деньги (теньги) срібла, пізніше 30-40 пулів за деньгу^[24][25].

Пуло Новгородської боярської республіки

Докладніше: Монети Новгородської боярської республіки (1420-1505)

Новгородська боярська республіка. Пуло Василя II Темного (1420—1456))

Для дрібних розрахунків почали карбуватися перші пули із зображенням голови посадного бояра, чи намісника. На реверсі карбувався напис: «пуло новагородское(рос.)». На аверсі монет московського періоду (1462—1505) карбувався двоголовий орел, але вказувалася легенда із назвою міста: «князь великого Новагорода(рос.)», або на реверсі карбувалася стара легенда: «пуло новагородское(рос.)». Період карбування пулів — 1420—1504 роки. Середня вага монет — 0,36-0,46 грамів^[26][27].

Пуло Псковської вічової республіки

Докладніше: Монети Псковської республіки (1425-1510)

Пуло Псковської Вічевої республіки. 1490—1510 рр.

Наприкінці XV ст. у Псковській республіці почали карбувати мідні пули. Карбувалися монети 3-х типів. На 1 і 2 типу карбувався двоголовий орел — символ васальної залежності від Москви, на реверсі карбувалося позначення номіналу: «пуло псковское(рос.)». Середня вага 1 типу — 0,38 гр. 2 типу — 0,196 гр. На монетах 3-го типу карбувалася сирена, чи гарпія як і на московських пулах тих часів. Середня вага пулів 3-го типу — 0,348 гр. Мідні пули знаходилися в обігу не лише на псковських землях, але й у Твері, Новороді, Москві. Пули припинилися карбуватися незадовго до грошової реформи 1535 року^[28].

Львівський пул

Львівський пул — мідна монета, що карбувалася у Львові (приблизно з 1351 по 1382 рік) спеціально для Галичини в XIV—XV століттях (одночасно з квартником) за Казимира III, Людовика Угорського і його намісників Владислава Опольського і Владислава Ягайла. Карбування цієї невластивої для Польщі того часу монети вважають ознакою автономного становища Галичини у складі Польського королівства^[29][30].

Пули Джунгарського ханства

Пули Ташкентського ханства

Пули Кокандського ханства

Докладніше: Монети Кокандського ханства

Кокандське ханство. Пул, ND (бл. 1260 року хіджри) Худояр-Хан (І-ше правління) 1845—1851

Перші кокандські пули почали карбуватися за часів правління хана Нарбута-бійя (1778—1807) у 1781 (1195 р.х.) році. Монети карбувалися з міді і їх початкова вага становила від 2,25 до 4,45 гр. Останні пули Кокандського ханства карбувалися у 1863—1864 (1280—1281 р.х.) роках за часів правління Сайида Мухаммеда Худояр-хана III. Монети виготовлялися у містах Фергана та Коканді. 1 тілла дорівнювала 21 теньзі; 1 теньга = 4 дирхамам (або 1 мірі); 1 теньга = 45-60 пулам.^[31]

Пули Бухарського ханства

Пули Хівінського ханства

Пула Ботсвани

Пули Афганістану

Бібліографія

• Kryz˙aniwskij А. Stopa mennicza groszyko´w ruskich Kazimierza Wielkiego a stopa groszy praskich, WN. R XLVII, 2003; Kryz˙aniwskij A. Czy w mennicy lwowskiej bito monety w latach 1383—1387 rr. // Pienia˛dz pamia˛tkowy i okolicznos´ciowy. Materialy z IV Mie˛dzynarodowej Konferencji Numizmatycznej PTN w Supraslu. Warszawa, 2000(пол.).
• Paszkiewicz B. Grosz ruski // Грошовий обіг і банківська справа в Україні: минуле та сучасність. Львів, 2005.
• Крижанівський А. До питання генези руських монет Казимира III // А се его сребро. Збірник праць на пошану чл.-кор. НАН України М. Котляра. Київ, 2002.
• Z˙abin´ski Z. Statystyczna analiza wagi denaro´w Sieciecha. WN, 1964, VIII; Z˙abin´ski Z. Statystyczna analiza wagi denaro´w Mieszka I i Boleslawa Chrobrego. WN, 1965, IX, «Stosowanie teorii estymacji statystycznej w badaniach numizmatycznych». WN, 1968, XII.(пол.)
• Uzdennikov V. Coins of Russia (1700—1917): Third edition. Moscow, Collector's Books; IP Media Inc., 2004 (Узденников В. Монеты России (1700—1917): Издание третье. — М.: Collector's Books; IP Media Inc., 2004).
• Album, S. 1998. A Checklist of Islamic Coins, 2nd ed.
• Bosworth, C. E. 1996. The New Islamic Dynasties. New York: Columbia University Press.
• Bregel, Y. 1988. S.v. «Mangit/Mangits» in Encylopaedia of Islam, new ed., 6: 417—419.
• Burnasheva, R. 1967. Monety Bukharskogo Khanstva pri Mangytakh: Epigrafika Vostoka, 18: 113—128. 4 plates, 3 tables. (Shah Murad, Haydar Tora, and Husayn).
• Burnasheva, R. 1972. Monety Bukharskogo Khanstva pri Mangytakh: Epigrafika Vostoka, 21:69-80. 4 tables (Nasr Allah, Muzaffar, ʿAbd al-Ahad, and ʿAlim Khan).
• Davidovich, E. A. 1964. Istoriia Monetnogo Dela Srednei Azii XVII—XVIII vv. [Gold and Silver of the Janids]. Dushanbe.
• Fedorov, M. 2002. «Money circulation under the Janids and Manghits of Bukhara, and the Khans of Khoqand and Khiva.» Supplement to ONS Newsletter 171.
• Kennedy, H., ed. 2002. An Historical Atlas of Islam. Brill.
• Krause, C. L., and C. Mishler. 2010. Standard Catalog of World Coins, 1701—1800, 5rd ed.
• Krause, C. L., and C. Mishler. 2012. Standard Catalog of World Coins, 1801—1900, 7th ed.
• Lane-Poole, S. 1882. The Coinage of Bukhara in the British Museum: The Mangit Dynasty, 74-85. (No AE coins listed).
• Torrey, C. C. 1950. «Gold coins of Khokand and Bukhara.» Numismatic Notes and Monographs 117.
• Федоров-Давыдов Г. А. Денежное дело Золотой Орды. Палеограф, 2003. — 344 с. ISBN 5-89526-011-X
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.